ПОСТАНОВА
Іменем України
07 травня 2020 року
Київ
справа №816/292/16
адміністративне провадження №К/9901/27975/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року (суддя Ясиновський І.Г.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2016 року (судді: Сіренко О.І. (головуючий), Любчич Л.В., Спаскін О.А.) у справі № 816/292/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (далі - позивач, ТОВ "НВФ "Техвагонмаш") звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 6 жовтня 2015 року № 0000311555/303 в частині зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року (по рядку 31 декларації) в сумі 607 361,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки № 119/16-03-15-02-08/32686844 від 18.09.2015 щодо завищення позивачем суми залишку від`ємного значення суми податку на додану вартість є необґрунтованими та безпідставними. Позивач зазначає, що відповідачем до правовідносин щодо регулювання від`ємного значення застосовано норми щодо порядку формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування коштів з бюджету на рахунок платника, тоді як позивачем, жодної заяви контролюючому органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування в частині спірної суми не подавалось. Позивач також зазначає, що контролюючий орган в акті перевірки протиправно посилався на норми статті 257 Цивільного кодексу України в частині застосування строку позовної давності до права позивача декларувати від`ємне значення ПДВ, оскільки, виключно Податковим кодексом України врегульовані питання з приводу справляння податків і зборів, в тому числі, і податку на додану вартість. Також, позивач зазначає, що ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" проведено повний розрахунок за придбані у жовтні-листопаді 2010 року, січні, квітні, липні, жовтні 2011 року, травні 2012 року товарно-матеріальні цінності, а тому висновок контролюючого органу про те, що такі товари є безоплатно отриманими, не відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на довільному тлумаченні положень Податкового кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 6 жовтня 2015 року № 0000311555/303 в частині суми зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 607 361,00 грн.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 6 жовтня 2015 року № 0000311555/303, в частині суми зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 607 361,00 грн, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що декларування залишку від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 607 361,00 грн ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" має право проводити поза межами строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2016 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 09.09.2015 по 15.09.2015 Кременчуцькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" з питань правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування з бюджету суми залишку від`ємного значення попередніх звітних періодів на рахунок платника у банку по декларації за червень 2015 року.
18 вересня 2015 року за результатами перевірки складено акт № 119/16-03-15-02-08/32686844, в якому вказано на порушення платником податків вимог: статті 257 Цивільного кодексу України, абзацу "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого визначено завищення: суми залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового періоду) (рядок 26 Декларації) за червень 2015 року у розмірі 607 361,00 грн, суми непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового періоду) (рядок 31 Декларації) за червень 2015 року у розмірі 607 361,00 грн; абзацу "і" п. 201.1 ст. 201 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) декларації з ПДВ за червень 2015 року у розмірі 27 616,00 грн.
При цьому, контролюючий орган виходив з того, що позивачем, при розрахунку залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів станом на червень 2015 року неправомірно враховано спірну суму від`ємного значення, оскільки відносно неї закінчився строк позовної давності у 1095 календарних днів, а відтак, товари (послуги), за результатами придбання яких позивачем сформовано податковий кредит, є безоплатно отриманими і не можуть враховуватись при розрахунку від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на додану вартість. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилався на судові рішення в адміністративних справах № 816/4084/14 та № 816/4834/14.
6 жовтня 2015 року на підставі зазначеного вище акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000311555/303, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року (по рядку 24 декларації) у розмірі 27 616 грн, за червень 2015 року (по рядку 31 декларації) у розмірі 607 361,00 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, встановлені при проведенні перевірки, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, пункту 102.5 статті 102, а також щодо встановлених податковим законодавством строків давності, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивачем було надіслано заперечення на касаційну скаргу, в якому він вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 102.5 статті 102.
Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
10.2. Пункти 200.1-4, 200.7 статті 200.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.