ПОСТАНОВА
Іменем України
07 травня 2020 року
Київ
справа №420/6652/18
адміністративне провадження №К/9901/21488/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 420/6652/18
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування рішень, якими скасовані дозволи на імміграцію та зобов`язання поновити дозволи,
за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року (суд у складі головуючого судді - Бойко О.Я) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Кравченка К.В., суддів: Джабурія О.В., Вербицької Н.В.)
І РУХ СПРАВИ
1. В серпні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому просили:
- скасувати рішення відповідача про скасування дозволів на імміграцію в Україну №274889-1 від 05.11.2018 року та №274889-2 від 05.11.2018 року;
- зобов`язати відповідача поновити дозвіл на імміграцію в Україну ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
2. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що при наданні дозволів на імміграцію в Україну та документуванні посвідками на постійне проживання в Україні позивачами була надана повна і достовірна інформація відносно них. З моменту документування їх відповідними посвідками вони працюють, сплачуючи податки у державний бюджет України, мають у власності нерухоме майно, виховують двох дітей, які є громадянами України. А тому спірні рішення відповідача є протиправними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, позовні вимоги задоволено.
Суди вирішили скасувати рішення Головного управління ДМС України в Одеській області про скасування дозволів на імміграцію в Україну №274889-1 від 05.11.2018 року та №274889-2 від 05.11.2018 року. Зобов`язати Головне управління ДМС України в Одеській області поновити дозвіл на імміграцію в Україну ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДМС України в Одеській області звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. Верховний Суд ухвалою від 09 серпня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року.
6. Позивачі відзиву на касаційну скаргу не надавали.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами Китайської Народної Республіки, уродженці Китайської Народної Республіки. У 2000 році приїхали в Україну та отримали дозвіл на імміграцію.
8. З 2005 року позивачі проживають однією сім`єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою та мають двох дітей: ОСОБА_3, громадянка України ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18) та ОСОБА_4, громадянин України ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.19).
9. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають довідки про реєстрацію особи громадянином №308866 від 16.05.2008 року та №335295 від 08.06.2011 року (а.с.21-22).
10. З 21.10.2005 року ОСОБА_2 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців (а.с.23-24).
11. Позивачі на підставі дозволів на імміграцію в Україну отримали посвідки на постійне проживання серія НОМЕР_1 від 21.10.2008 року та серія НОМЕР_2 від 21.10.2008 року (а.с.14-15).
12. З 26.08.2009 року ОСОБА_1 придбав у власність транспортний засіб.
13. З 03.08.2012 року ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу серія ЕРС №737428, де проживають разом зі своєю сім`єю (а.с.30).
14. У 2018 році позивачі втратили зазначені посвідки на постійне проживання в Україні, у зв`язку з чим звернулися до ГУ ДМС в Одеській області для їх відновлення.
15. 05.11.2018 року ГУ ДМС в Одеській області прийняло рішення №274889-1, №274889-2 про скасування позивачам дозволів на імміграцію в Україну (а.с.10-11).
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що з боку позивачів не було допущено порушень при подачі документів для отримання посвідок на постійне проживання в Україні, не подано свідомо неправдивих відомостей, а документи не містили недостовірних даних та не були підробленими.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У касаційній скарзі касатор вказав, що рішення ВГІРФО УМВС України в Одеській області щодо надання дозволу на імміграцію позивачам прийняті не на законних підставах, оскільки право на отримання дозволу на імміграцію мають батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти. Проте неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент прийняття документів у її батьків не мала дозволу на імміграцію, а також не було підтверджено її належність до громадянства України. Таким чином, позивачі не могли бути визнані як батьки іммігрантів.
18. Таким чиним касатор стверджує, що позивачам дозволи на імміграцію в Україну було надано в порушення Закону України "Про імміграцію", а посвідки на постійне проживання документовані безпідставно.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
20. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
21. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону Україну "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" №3773-VІ від 22.09.2011 року (надалі - Закон України №3773-VІ) іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.
22. Згідно ст.1 Закону України "Про імміграцію" №2491-ІІІ від 07.06.2001 року (надалі - Закон України №2491-ІІІ) визначено, що імміграція-це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.