1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



07 травня 2020 року

м. Київ

справа № 0670/4692/12

адміністративне провадження № К/9901/33955/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 0670/4692/12

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Державного агентства земельних ресурсів України, Територіального Управління Державного агентства земельних ресурсів у Житомирській області, Державного комітету України із земельних ресурсів про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

за касаційною скаргою Державного агентства земельних ресурсів України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Р. М. Шимонович, Д. М. Гурін, О. В. Капиное) від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: М. М. Капустинський, Є. М. Мацький, В. Б. Шидловський) від 31 січня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 21 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою виконання рішення про поновлення на роботі у справі № 0670/4692/12.

2. Заяву мотивовано тим, що відповідачем на сьогоднішній день не виконано рішення суду в частині поновлення його на посаді першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області з 15 березня 2010 року. Зазначає, що відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу за весь час невиконання рішення суду.

3. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, заяву ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Державного агентства земельних ресурсів України на користь ОСОБА_1 141763,06 грн. середнього заробітку за час затримки виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року у справі № 0670/4692/12.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 20 лютого 2017 року Державне агентство земельних ресурсів України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.

5. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою; у задоволенні клопотання про зупинення виконання судових рішень відмовлено; встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подачі заперечення на касаційну скаргу.

6. 07 квітня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якій позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 05 березня 2018 року касаційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 0670/4692/12 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Бевзенко В. М. - головуючий суддя, Шарапа В. М., Данилевич Н. А.).

11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року № 688/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.

12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 квітня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

13. Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2020 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель № 56-к від 15 березня 2010 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області з 15 березня 2010 року у зв`язку з ліквідацією інспекції, згідно із пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області з 15 березня 2010 року.

Зобов`язано Державне агентство земельних ресурсів України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

15. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року в частині зобов`язання Державного агентства земельних ресурсів України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, змінено.

Стягнуто з Державного агентства земельних ресурсів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 березня 2010 року по 01 листопада 2012 року у розмірі 88605 грн. 83 коп. без урахування податків та інших платежів.

В решті постанову суду залишено без змін.

16. Житомирським апеляційний адміністративним судом у вказаному рішенні встановлено, що питання подальшого працевлаштування позивача або ж його повторного звільнення з роботи з дотриманням встановленого порядку в разі неможливості працевлаштування вирішуватиметься правонаступником - Державним агентством земельних ресурсів України. Саме цей державний орган відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 квітня 2011 року № 445/2011 "Про Державне агентство земельних ресурсів України" є універсальним правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, до якого, в свій час, перейшли на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року № 901 права та обов`язки ліквідованої Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, що діяла у його складі як урядовий орган державного управління.

17. Оскільки постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі добровільно не виконана Державним агентством земельних ресурсів України, позивач звернувся з заявою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою виконання рішення.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву, виходив з того, що позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, а саме з 02 листопада 2012 року по 20 жовтня 2016 року у сумі 141763,06 грн., оскільки постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі добровільно не виконана Державним агентством земельних ресурсів України.

19. Разом з тим, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що при обрахунку розміру середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення слід врахувати дохід позивача, отриманий за час роботи в Державній екологічній інспекції у Житомирській області.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

21. Скаржник, наводить доводи аналогічні доводам письмових заперечень на заяву та апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

23. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.


................
Перейти до повного тексту