ПОСТАНОВА
Іменем України
07 травня 2020 року
Київ
справа №826/1932/16
адміністративне провадження №К/9901/33489/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Кузьменка В.А., Арсірія Р.О., Огурцова О.П. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б. у справі № 826/1932/16 за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Міністерства юстиції України про скасування постанови, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - ДАБІ України, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якій просила: визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича від 25 січня 2016 року за виконавчим провадженням № 49642361 про накладення штрафу у розмірі 680 грн.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року у справі №802/3451/14-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області №44-ос від 22 серпня 2014 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу по м. Вінниці управління контролю за будівництвом об`єктів та державного ринкового нагляду №2 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області з 27 серпня 2014 року.
3.2. 21 липня 2015 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №802/3451/14-а, відповідно до якого постановлено поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу по м. Вінниці управління контролю за будівництвом об`єктів та державного ринкового нагляду №2 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області з 27 серпня 2014 року. Боржником визначено позивача, стягувачем - ОСОБА_1
3.3. 14 грудня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49642361 з виконання виконавчого листа №802/3451/14-а від 21 липня 2015 року, у якій зазначено, що рішення суду підлягає негайному виконанню.
3.4. Указана постанова про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу позивача 14 грудня 2015 року та отримана ним 24 грудня 2015 року.
3.5. 25 січня 2016 року постановою про накладення штрафу головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. у виконавчому провадженні №49642361 за невиконання рішення суду накладено на боржника - ДАБІ України штраф у розмірі 680,00 грн.
3.6. В цей же день позивачу надіслано вимогу державного виконавця в порядку статей 5, 11, 76, 89, 90 Закону України "Про виконавче провадження" про негайне виконання виконавчого листа №802/3451/14-а від 21 липня 2015 року та постанову про накладення штрафу від 25 січня 2016 року, які отримані останнім 01 лютого 2016 року.
3.7. Уважаючи зазначену постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасування, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не надав відповідачу документів на підтвердження виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2012 по справі №2а-7012/12/2670 та наявності поважних причин невиконання рішення у встановлений державним виконавцем строк.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
5.1. Доводи касаційної скарги зводяться, зокрема, до того, що новостворений Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області позбавлений можливості виконати рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1, про яке йде мова у даній справі, оскільки Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, яка була окремою юридичною особою, і де до звільнення працював останній, - ліквідована.
6. Відзиву на касаційну скаргу відповідачем подано не було.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
9. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
10. Частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
11. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
12. У частині 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.