ПОСТАНОВА
Іменем України
06 травня 2020 року
Київ
справа №820/899/17
адміністративне провадження №К/9901/31195/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2017 (суддя Полях Н.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 (головуючий суддя Яковенко М.М., Лях О.П. Старосуд М.І.) у справі №820/899/17 за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Харківського управління Офісу великих платників податків Держаної фіскальної служби про визнання незаконними та протиправними дій, скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал", позивач) звернулося до суду з позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс великих платників податків, відповідач), в якому позивач просив визнати незаконними та протиправними дії Офісу великих платників податків щодо винесення рішення від 27.02.2017 №1 про стягнення коштів КП "Харківводоканал" з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; скасувати рішення Офісу великих платників податків від 27.02.2017 за №1 про стягнення коштів КП "Харківводоканал" з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
В обґрунтування позову КП "Харківводоканал" посилається на те, що позивача зареєстровано підприємством комунальної форми власності, суб`єктом спеціального кола, а відтак, на думку позивача, порядок погашення податкового боргу такого платника податків шляхом реалізації приписів статті 96 Податкового кодексу України є обов`язковим.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Офіс великих платників податків звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків у справі №820/899/17.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №820/899/17 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2020 матеріали справи прийнято судом до провадження та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні на 06.05.2020.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Як вважає податковий орган, висновки викладені в оскаржуваних судових рішеннях не відповідають фактичним обставинам справи, при прийнятті рішень судами не було враховано доводів відповідача та не надано належної правової оцінки доказам щодо правомірності дій контролюючого органу. Відповідач своє рішення вважає законним і обґрунтованим та не вбачає правових підстав для застосування до спірних правовідносин статті 96 Податкового кодексу України, оскільки, стаття 96 цього Кодексу застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 Податкового кодексу України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.
У свою чергу, позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, у яких КП "Харківводоканал" вказує, що судами попередніх інстанцій правомірно застосовано положення статті 96 Податкового кодексу до спірних правовідносин. Відповідач зауважує, що відповідачем недотримано механізму застосування цієї норми права, яка є спеціальною нормою для комунальних підприємств та підприємств, які не підлягають приватизації.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, КП "Харківводоканал" (код ЄДРПОУ - 03361715) зареєстроване у встановленому законом порядку Виконавчим комітетом Харківської міської ради як юридична особа та перебуває на обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби як платник податків.
Пунктами 1.2., 1.3 Розділу І Статуту Комунального підприємства "Харківводоканал", затвердженого заступником директора Департаменту економіки та комунального майна - начальника Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради та погоджено директором Департаменту комунального господарства Харківської міської ради, КП "Харківводоканал" належить до комунальної власності територіальної громади м.Харкова.
Засновником підприємства є Харківська міська рада. Власником підприємства є територіальна громада м.Харкова в особі Харківської міської ради.
Підприємство як юридична особа, має відокремлене майно, яке передане йому засновником на праві господарського відання, самостійний баланс, поточні, валютні, та інші рахунки в установах банків, знак для товарів та послуг, фірмовий знак, круглу печатку та кутовий штамп зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом (пункт 2.3 Статуту).
Майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова та закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Основні фонди передаються підприємству власником на підставі відповідного договору укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 5.2. Статуту).
За позивачем обліковується податковий борг, який Підприємством не сплачено.
В.о. заступника начальника Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС винесено рішення від 27.02.2017 №1 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, в якому зазначено, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах КП "Харківводоканал".
Не погоджуючись з прийнятим рішенням та діями податкового органу, КП "Харківводоканал" звернулося до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що відповідачем не було дотримано встановленого статтею 96 Податкового кодексу України обов`язкового порядку погашення податкового боргу комунального підприємства, а тому позовні вимоги є безпідставними. Судами вказано, що відповідачем не надано доказів звернення до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно позивача, з поданням щодо прийняття відповідного рішення, як це передбачено положеннями пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно до статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 ПК України.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.