ПОСТАНОВА
Іменем України
06 травня 2020 року
Київ
справа №805/936/16-а
адміністративне провадження №К/9901/14222/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2016 (суддя Тарасенко І.М. ) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 (головуючий суддя Васильєва І.А., судді: Казначеєв Е.Г., Жаботинська С.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Інститут Южніігіпрогаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Інститут Южніігіпрогаз" (далі - позивач, ПАТ "Інститут Южніігіпрогаз") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, СДПІ) про визнання нечинним та скасування рішення від 16.10.2015 №0000173900 Про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.01.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №805/936/16-а.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №805/936/16-а за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2020 матеріали справи прийнято судом до провадження та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження на 06.05.2020.
В обґрунтування вимог касаційної скарги податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та вказує про неврахуванням судами необхідності надання Сертифікату ТПП для звільнення від відповідальності за несвоєчасне подання та неподання позивачем відповідної звітності з єдиного внеску, а також заяви про звільнення від виконання своїх зобов`язань. Також, звертає увагу, що СДПІ переміщено у м.Маріуполь, разом з тим, Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р м.Маріуполь не відноситься до населеного пункту, на території якого органи державної влади не здійснюють свої повноваження. Відтак, спірне рішення є правомірним та таким, що підлягає виконанню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.2015 посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку ПАТ "Інститут Южніігіпрогаз" з питань неподання за період: лютий, березень, квітень 2015 року та несвоєчасності подання за період жовтень, листопад, грудень 2014 року "Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування".
За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 01.10.2015 №138/28-03-39/00158741 з висновками про несвоєчасність подання та неподання позивачем за вказані періоди звітності.
На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом 16.10.2015 СДПІ прийнято рішення №0000173900 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 1020,00грн.
Позивач скористався правом на позасудове оскарження висновків акту перевірки, звернувшись з запереченнями, та спірного рішення про застосування штрафних санкцій, звернувшись зі скаргами. За наслідками адміністративного оскарження висновки акту перевірки та рішення були залишені контролюючим органом без змін, а скарги позивача та заперечення без задоволення.
Не погодившись з рішенням податкового органу, ПАТ "Інститут Южніігіпрогаз" звернулося до суду з вимогою його скасувати, оскільки відповідачем не враховано звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків подання податкової звітності (чи її неподання) з огляду на наявність обставин непереборної сили.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вказав, що відповідачем протиправно сформовано рішення відносно ПАТ "Інститут Южніігіпрогаз", оскільки у спірний період до позивача не підлягають застосуванню штрафні санкції у вигляді штрафу, тому що він є звільненим від відповідальності за неналежне виконання обов`язків платника податків.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 75.1.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Відповідач покликається на положення частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" згідно якої платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади. Частиною дванадцятою статті 9 цього Закону визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ "Інститут Южніігіпрогаз" (ЄДРПОУ 00158741) є юридичною особою, місцезнаходження підприємства м.Донецьк, вулиця Артема, 169-Г, 83004, що підтверджується випискою з ЄДРЮФОП (арк. справи 69). Як платник податків (у тому числі подання податкової звітності) з 01.07.1990 обліковується в СДПІ у м.Донецьку за №96, що підтверджено довідкою форми 4 ОПП від 27.04.2012 №14/10/18-314-4 про взяття на облік платника податків (арк. справи 70).
Як зауважено судами, факт порушення товариством граничних строків подання податкової звітності позивачем не заперечується та не є спірним по справі.
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Пунктом 5 статті 11 цього Закону передбачено обов`язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 у період з 14.04.2014 до її закінчення.