ПОСТАНОВА
Іменем України
05 травня 2020 року
Київ
справа №826/14426/16
адміністративне провадження №К/9901/36571/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Соляріс" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 (головуючий суддя - Грибан І.О., судді: Губська О.А., Парінов А.Б.) у справі №826/14426/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Соляріс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Соляріс" (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.07.2016 №0003511402, №0003521402, №0003531402.
2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що господарські операції з поставки позивачу його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Меларіс" товару (брухт та списане обладнання) здійснювались на підставі належних первинних документів, які дають можливість встановити реальність проведення господарських операцій та зв`язок придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей з господарською діяльністю позивача, чим спростовується висновок податкового органу про порушення товариством податкової дисципліни. Позивач наголошує, що висновки акта перевірки господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Соляріс" не відповідають нормам чинного податкового законодавства, базуються виключно на припущеннях перевіряючих, що свідчить про наявність підстав для скасування безпідставно прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності проведення позивачу донарахувань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що факт вчинення спірних правовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Меларіс" підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Також суд наголосив про наявність у сторін фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій з купівлі-продажу товару (брухт, списане обладнання) та зв`язку між фактом придбання товарів і подальшою господарською діяльністю, що в свою чергу є обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В свою чергу, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд виходив з правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у зв`язку з тим, що фактичне виконання договірних відносин між позивачем та його контрагентом не підтверджено належними первинними документами обов`язковість яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку. Суд дійшов висновку, що у розглядуваному випадку мало місце документальне оформлення господарської операції з реалізації товару (брухт, списане обладнання) за відсутності факту її реального здійснення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Соляріс" звернулось з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 у справі №826/14426/16 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Соляріс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Меларіс" за період з 01.05.2015 по 30.06.2015.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 1530349,00грн; пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 2046873,00грн. (в тому числі: за травень 2015 року на суму 979563,00грн, за червень 2015 року на суму 1067310,00грн), та одночасно завищено суму залишку від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду звітного податкового періоду (ряд. 24 податкової декларації з податку на додану вартість) за червень 2015 року на 338367,00грн.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 15.06.2016 №255/26-158-14-02-01/34430029 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.07.2016 №0003511402, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованого у податковій декларації за червень 2015 року, на 338367,00грн та визначено суму штрафних санкцій у розмірі 33837,00грн; №0003521402, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1530349,00грн; №0003531402, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3070310,00грн, в тому числі: 2046873,00грн за основним платежем та 1023437,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Фактичною підставою для проведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Соляріс" вказаних донарахувань, став висновок контролюючого органу про неправомірність формування позивачем показників витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за результатом господарських операцій з реалізації позивачу його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Меларіс" товару (брухт, списане обладнання), з огляду на відсутність належного документального підтвердження реальності проведених операцій, зокрема до перевірки не надано супровідних документів на отриманий товар, паспортів, сертифікатів якості, інформації про походження товару, інформації про осіб, які здійснювали вантажно-розвантажувальні роботи, протоколів погодження вмісту дорогоцінних металів, інформації про визначення масової частки дорогоцінних металів у брухті та відходах за результатами аналізів (інформації про наявність у відправника атестованої (акредитованої) лабораторії) тощо.
Обґрунтовуючи свою позицію щодо безтоварності проведених взаємовідносин між позивачем та його контрагентом, контролюючий орган також послався на узагальнену податкову інформацію отриману відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Меларіс", за результатом аналізу якої контролюючим органом встановлено: відсутність придбання товарів (послуг), по яких контрагентом позивача задекларовано реалізацію; відсутність на підприємстві контрагента достатньої кількості трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності з реалізації такого роду товару; відсутність підприємства за місцезнаходженням, що стало за рішенням контролюючого органу підставою для анулювання 01.10.2015 Товариству з обмеженою відповідальністю "Меларіс" свідоцтва платника податку на додану вартість від 16.04.2015
Також відповідач наголосив про наявність пояснень громадянки ОСОБА_1 (засновник, директор та бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю "Меларіс"), згідно яких остання наголошує про її непричетність до реєстрації вказаного суб`єкта господарювання та ведення фінансово-господарської діяльності товариства.
На переконання податкового органу, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що протягом періоду, який підлягав перевірці, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Соляріс" здійснювало господарську діяльність у сфері виробництва дорогоцінними металами, виробництва ювелірних і подібних виробів, оптової торгівлі відходами та брухтом, оптової торгівлі металами та металевими рудами, та ін.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меларіс" (продавець) було укладено ряд однотипних за змістом договорів купівлі-продажу товару, а саме: договір купівлі-продажу №250515 від 25.05.2015, за умовами якого продавець зобов`язується поставити товар (блоки, вузли, радіоелементи), а покупець, у свою чергу, - прийняти товар і оплатити на умовами цього договору згідно рахунку-фактури; договір купівлі-продажу №250515/1 від 25.05.2015, за умовами якого продавець зобов`язується поставити товар (брухт від списаного обладнання (плати та радіодеталі)), а покупець, у свою чергу, - прийняти товар і оплатити на умовами цього договору згідно рахунку-фактури; договір купівлі-продажу №220615 від 22.06.2015, за умовами якого продавець зобов`язується поставити товар (лом плат, радіодеталі, блоки МКС у лігатурі), а покупець, у свою чергу, - прийняти товар і оплатити на умовами цього договору згідно рахунку-фактури; договір купівлі-продажу №230615 від 23.06.2015, за умовами якого продавець зобов`язується поставити товар (вимірювальні пристрої), а покупець, у свою чергу, - прийняти товар і оплатити на умовами цього договору згідно рахунку-фактури.
Згідно з п.п. 2.1 - 2.3, 3.1, 3.2 договорів купівлі-продажу №230615 від 23.06.2015, ціна узгоджується сторонами та відображається у протоколах погодження договірної ціни, які оформляються на кожну окрему партію і підписуються двома сторонами. Оплата проводиться згідно рахунку-фактури протягом 30 календарних днів з моменту надання рахунків, які є невід`ємною частиною цього договору. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця. Постачання здійснюється за рахунок та силами покупця у строки, узгоджені з продавцем. Продавець зобов`язаний надати на кожну партію брухту видаткові накладні, які обов`язково мають бути скріплені печаткою та підписами відповідальних осіб;
Договір купівлі-продажу №220515 від 22.05.2015, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар (телефонну станцію АТС "Квант-2048"), ціна та кількість якого будуть вказані у рахунках-фактурах, а покупець, у свою чергу, - прийняти товар, своєчасно оплатити його вартість за погодженими цінами та умовами цього договору згідно рахунків-фактур. Ціна товару складає 816000,00грн (в т.ч. ПДВ - 136000,00грн). Кількість - 2 комплекти. Загальна вартість за договором становить 1632000,00грн (в т.ч. ПДВ - 272000,00грн).
Договір купівлі-продажу №240615 від 24.06.2015, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар (телефонну станцію АТС "Квант-2048"), ціна та кількість якого будуть вказані у рахунках-фактурах, а покупець, у свою чергу, - прийняти товар, своєчасно оплатити його вартість за погодженими цінами та умовами цього договору згідно рахунків-фактур. Ціна товару складає 780000,00грн (в т.ч. ПДВ - 130000,00грн). Кількість - 4 комплекти. Загальна вартість за договором становить 3120000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 520000,00грн).
Згідно з п.п. 2.4 - 2.5, 3.1 - 3.3 договорів купівлі-продажу №220515 від 22.05.2015 та №240615 від 24.06.2015 постачання товару здійснюється за рахунок та силами покупця у строки, узгоджені з продавцем. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві в повному обсязі протягом 5-ти днів з моменту підписання даного договору. Місце передачі товару - Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, буд. 6-в. Продавець зобов`язаний також надати видаткову накладу, яка обов`язково має бути скріплена печаткою та підписами відповідальних сторін. Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця. Оплата товару проводиться покупцем в національній валюті України, в порядку та в терміни - 30 календарних днів з моменту переходу покупцеві прав власності.
Постачання (вивезення) товару здійснювалося з пункту навантаження за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 6-в (адреса місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Меларіс") за рахунок та силами Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Соляріс", а саме на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування №65 від 24.12.2012, укладеного між позивачем та Малим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляріс".
Як встановлено судами, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Соляріс", у підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій за вищевказаними договорами, було надано копії первинних документів, зокрема, договори купівлі-продажу; додатки до договорів - протоколи погодження договірної ціни; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; витяги з журналу обліку довіреностей позивача; рахунки на оплату; виписки банків по особовим рахункам позивача з відомостями про перерахування коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меларіс" за поставлений товар; акт взаєморозрахунків між позивачем та його контрагентом; податкові накладні; оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 201 "Товари на складі" по контрагенту; договір №65 на транспортно-експедиторське обслуговування від 24.12.2012, укладений між позивачем (як замовником) і Малим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліріс" (як експедитором) щодо виконання в інтересах замовника транспортно-експедиційних операцій з перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом, з додатками (заявками на перевезення) та угодою про внесення змін до нього; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених за результатами надання Малим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліріс" послуг малотоннажного перевезення за заявками; рахунки-фактури на оплату послуг; виписки банку по особовому рахунку позивача з відомостями про оплату транспортних послуг.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Соляріс" вказує, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною безпідставної відмови у задоволенні позову. Зокрема позивач посилається на правомірність формування ним витрат та податкового кредиту за результатом договірних відносин з контрагентом з огляду на те, що належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально вчинених господарських операцій, в повній мірі підтверджується рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та зв`язок поведених операцій з його господарською діяльністю спрямованої на отримання прибутку. На переконання позивача, при дослідженні взаємовідносин з його постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Меларіс", судом апеляційної інстанції не було проаналізовано та взято до уваги те, що документи, які містяться у матеріалах справи, в своїй сукупності підтверджують відповідні зміни активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Соляріс" та його контрагента, доводять реальність здійснення господарських операцій та їх належне відображення у податковому обліку товариства. Позивач вважає, що у контролюючого органу не було законних підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
9. У свою чергу Головне управління ДФС у м. Києві не подало заперечення на касаційну скаргу позивача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.36 пункт 14.1 статті 14.
Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
10.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.3. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.5. Пункт 198.1 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
10.6. Пункт 198.2 статті 198.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
10.7. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.8. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).