ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/5100/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
за участю секретаря Низенко В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Теплобудінвест" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді ВащенкоТ.М.
від 12.09.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Калатай Н.Ф., Мартюк А.І., Зубець Л.П.
від 04.12.2019
за позовом Приватного підприємства "Теплобудінвест" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія"
до ОСОБА_1
про стягнення 1 049 000,00 грн
за участю представників:
від позивача: Клименко А.Р.
від відповідача: не з?явився.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Приватне підприємство "Теплобудінвест", як засновник (учасник) Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" з розміром частки в статутному капіталі 90%, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 1 049 000,00 грн збитків, заподіяних юридичній особі (Товариству з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія") її посадовою особою.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" (ТОВ "ПУСК") у період з 01.01.2017 по 29.08.2017, отримувала готівку з поточного рахунку товариства за допомогою корпоративної платіжної картки, однак не звітувала про використання коштів, що, за твердженням позивача свідчить про отримання відповідачем коштів не для використання у господарській діяльності товариства, а для власних потреб, що завдало збитки ТОВ "ПУСК" на заявлену до стягнення суму.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" від 25.04.2014 йому було відкрито у Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк" розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до протоколу від 12.07.2016 позачергових загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" ОСОБА_1 обрано директором з 13.07.2016.
За твердженням позивача, перебуваючи на посаді директора, відповідач, як довірена особа, ідентифікована АТ КБ "Приватбанк" була власником корпоративної пластикової картки товариства та у період з 01.01.2017 по 29.08.2017 отримувала готівку з вказаного рахунку товариства за допомогою корпоративної платіжної картки.
Згідно з протоколом від 29.08.2017 позачергових загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" ОСОБА_1 звільнено з посади директора товариства з 29.08.2017.
Відповідно до звітів про дебетові та кредитові операції по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 відбулася видача готівки з банкомату по корпоративній платіжній картці.
Згідно з актом № 1 від 27.05.2019 проведеної ревізором позачергової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" за період з 01.01.2017 по 29.08.2017 не підтверджено надання до матеріалів бухгалтерського обліку товариства звітів з підтвердними документами про використання готівкових коштів в господарській діяльності товариства.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Господарський суд міста Києва рішенням від 12.09.2019 у справі № 910/5100/19 у задоволені позову відмовив повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів наявності повного складу правопорушення відповідача для встановлення факту завдання збитків Товариству з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" ОСОБА_1, як його посадовою особою
Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.12.2019 рішення суду першої інстанції залишив без змін з аналогічних підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
Приватне підприємство "Теплобудінвест" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі № 910/5100/19, зазначило що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права, а тому постановлені у справі рішення мать бути скасовані, а позов задоволено повністю.
Зазначає, що заподіяння майнової шкоди відповідно до Цивільного кодексу України є самостійною підставою для виникнення цивільного зобов?язання щодо її відшкодування. Відшкодування шкоди відповідно до статті 16 Цивільного Кодексу України є тим способом захисту цивільних прав, який застосовується саме судом. При цьому підлягають встановленню наступні обставини: факт заподіяння шкоди, її форма та розмір; особа, якій завдано шкоду (кредитор у зобов?язанні щодо відшкодування шкоди); протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; причинно-наслідковий зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою особи, що її заподіяла; вина особи, що заподіяла шкоду у її заподіянні. При цьому обов?язок доведення відсутності вини частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України покладає на особу, яка заподіяла шкоду.
У даній справі наявні усі передбачені Цивільним кодексом України елементи:
Факт заподіяння шкоди у формі безпідставного зняття грошових коштів з рахунку та її розмір підтверджується звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку, листуванням позивача із відповідачем та актом №1 позачергової перевірки позивача від 27.05.2019;
Те що шкода завдана саме позивачу підтверджується заявою на відкриття рахунку та відомостями наданими банком;
Те що шкоду завдано саме відповідачем підтверджується витребуваними у банку доказами того, що єдиним ідентифікованим банком власником корпоративної банківської картки була саме відповідач і лише вона мала змогу користуватися даною карткою, у тому числі знімати з неї готівку;
Протиправність поведінки виявляється у порушенні відповідачем пунктів 3.5.1.15, 3.5.1.19 Порядку відкриття та обслуговування пластикових платіжних карток для корпоративних клієнтів ПриватБанку, а саме, здійсненні операцій з корпоративної пластикової картки позивача, які не були пов`язані із виробничими і господарськими потребами, статутною господарською діяльністю позивача; порушенні підпунктів 170.9.2, 170.9.3 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України, пунктів 2.11, 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, щодо подання звітів про використання спірних коштів разом з підтверджуючими документами та документи про отримання готівки та неповернення зазначених грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства в разі невикористання їх для господарських потреб позивача;
Причинно-наслідковий зв?язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, спричиненою позивачу, полягає в тому, що шкода нанесена позивачу в розмірі 1 049 000,00 грн є наслідком саме протиправних дій відповідача, які виразились в тому, що у період часу з 01.01.2017 по 29.08.2017 відповідач отримала готівку з використанням корпоративної платіжної картки, яку використала не на господарські потреби товариства, що підтверджується відсутністю звітів про використання коштів та підтверджуючих документів до них;
Відповідачем не доведено відсутність вини у заподіянні шкоди.
Законодавством не встановлено спеціального переліку доказів, якими повинні підтверджуватися обставини, що підлягають встановленню у спорах між юридичною особою та її посадовою особою про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, зокрема, необхідності встановлення тих чи інших фактів у цій категорії справ у кримінальному провадженні.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.
Подання заперечень на відзив під час касаційного провадження нормами процесуального закону не передбачено, а тому подані позивачем заперечення, які надійшли до суду касаційної інстанцій 28.04.2020, не враховуються.
Склад суду у даній справі визначений згідно з витягів з протоколу розподілу судової справи від 16.01.2020, 04.05.2020, які наявні в матеріалах справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.