Постанова
Іменем України
05 травня 2020 року
м. Київ
справа № 211/3988/16-ц
провадження № 61-36481св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради
в особі управління праці соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня
2018 року у складі колегії суддів: Барильської А. П.,Бондар Я. М.,
Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом
до виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради в особі управління праці соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністраціїпро визнання права власності на автомобіль за набувальною давністю.
Позовна заява мотивована тим, що 13 липня 2004 року його батько,
ОСОБА_2 , як особа з І групою інвалідності, у відповідності до норм "Порядку забезпечення інвалідів автомобілями", був забезпечений автомобілем з ручним керуванням НОМЕР_1, 2004 року випуску, тип комбі, реєстраційний номер НОМЕР_2, безкоштовно. Вищезазначений порядок передбачав повернення автомобіля власнику, зокрема, управлінню соціального захисту населення, у разі смерті отримувача. При реєстрації вказаного автомобіля, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 13 липня 2004 року, було зроблено відмітку про надання йому дозволу керувати вказаним автомобілем.
ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько ОСОБА_2 помер.
З моменту смерті батька він відкрито одноособово користувався вищезазначеним автомобілем, їздив на ньому, ремонтував його, робив періодичні техогляди, міняв резину, про що, як він зазначав, було відомо відповідачу. Проте, останній не пред`являв ніяких претензій відносно необхідності повернення автомобіля чи неможливості користування
та володіння спірним автомобілем.
Зазначав, що він та його батько були зареєстровані за різними адресами проживання, проте фактично проживали разом за його місцем реєстрації.
У 2016 році він звертався до управління соціального захисту населення
із заявою про передачу йому вказаного автомобіля, як члену родини померлого інваліда. Проте у такій передачі спірного автомобіля йому було відмовлено.
Посилався на те, що він фактично користувався автомобілем з моменту його отримання, що за часом більше 5 років.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просив суд задовольнити його позов та визнати за ним право власності на указаний автомобіль
за набувальною давністю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2017 року у складі судді Ткаченко С. В. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано в порядку набувальної давності за ОСОБА_1 право власності на автомобіль ЗАЗ 110270, 2004 року випуску, тип комбі, реєстраціний номер НОМЕР_2, що раніше належав ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1
з 14 вересня 2009 року добросовісно, відкрито та безперервно володів спірним автомобілем, яким раніше володів ОСОБА_2, тому наявні правові підстави для визнання за позивачем права власності на вказаний автомобіль.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2018 року апеляційну скаргу департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації задоволено. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради в особі управління праці
та соціального захисту населення та департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання права власності на автомобіль за набувальною давністю - відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірний автомобіль не належав померлому батькові позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, а був державною власністю. Позивачу було відомо про відсутність у нього законних підстав для набуття права власності на спірний автомобіль за набувальною давністю, а тому його володіння спірним автомобілем не є добросовісним і правовий механізм для набуття
у власність такого майна, передбачений статті 344 ЦК України, у цьому випадку не застосовується.
При цьому, суд апеляційної інстанції виходив із того, що підстав для задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю на спірний автомобіль не вбачається.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що він із 14 вересня 2009 року добросовісно, відкрито та безперервно володів спірним автомобілем, яким раніше володів його батько ОСОБА_2, тому вважав, що наявні правові підстави для визнання за ним права власності на вказаний автомобіль.
Вважав, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року було відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано із районного суду указану цивільну справу.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями
від 16 квітня 2020 року справу передано суді-доповідачу.
Відзив на касаційну скаргу
У липні 2018 року департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації у якому просив залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 липня 2004 року батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
у відповідності до норм "Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" був забезпечений автомобілем з ручним керуванням ЗАЗ НОМЕР_4, 2004 року випуску, тип комбі, реєстраційний номер НОМЕР_2, безкоштовно.
Вищезазначений Порядок передбачає повернення автомобіля власнику управлінню соціального захисту населення, у разі смерті отримувача.
При реєстрації вказаного автомобіля, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 13 липня 2004 року, було зроблено відмітку про дозвіл керувати вказаним автомобілем позивачу ОСОБА_1 (а. с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 помер.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі
у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні