Постанова
Іменем України
05 травня 2020 року
місто Київ
справа № 712/4178/2012
провадження № 61-40638св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 грудня 2016 року у складі судді Монич О. В. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 24 травня 2018 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Готра Т. Ю., Бисага Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Вімерт В. І. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Стислий виклад заперечень відповідача
Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", банк) позов не визнало, вважало його необґрунтованим, таким, у задоволенні якого необхідно відмовити. Звернулося до суду із зустрічним позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 44 722, 81 дол. США.
В обґрунтування позову зазначило, що 18 грудня 2007 року ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 08/297-88 відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 35 000, 00 дол. США, зі сплатою 13, 5 % річних. Банк свої зобов`язання за кредитним договором № 08/297-88 перед відповідачами виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 35 000, 00 дол. США. На забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним договором 18 грудня 2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 08/297/-88, згідно з яким відповідачем передано в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" нерухоме майно, квартиру, загальною площею 51, 2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 18 грудня 2007 року з метою додаткового забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком, ОСОБА_1, як позичальником, та ОСОБА_2, як поручителем, укладено договір поруки № 08/297-88, відповідно до якого поручитель зобов`язався перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати сум кредиту. Відповідач ОСОБА_1, не повертаючи кредит та не сплачуючи проценти за договором, порушила вимоги щодо належного виконання цих обов`язків позичальника. Станом на 11 листопада 2016 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем становить 44 722, 81 дол. США.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 червня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 09 грудня 2016 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено. Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 44 722, 81 дол. США, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, керувався тим, що банк свої зобов`язання з надання грошових коштів відповідачу виконав повністю, однак ОСОБА_1 не виконала належним чином умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася істотна заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 24 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, керувався тим, що оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для задоволення позову.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційних скарг
ОСОБА_1 , не погодившись із судовими рішеннями, у липні 2018 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга обґрунтовується доводами про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу за її відсутності, що позбавило її можливості заявити клопотання про застосування позовної давності та інших процесуально важливих клопотань. Окрім цього, судом не враховано, що зустрічний позов первісно поданий на суму заборгованості у розмірі 13 096, 32 дол. США, рішення ухвалено про стягнення заборгованості станом на 11 листопада 2016 року у розмірі 44 722, 81 дол. США.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості та безпідставності.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у липні 2018 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 18 грудня 2007 року ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 08/297-88, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 35 000, 00 дол. США, зі сплатою 13, 5 % річних.
Банк свої зобов`язання за кредитним договором № 08/297-88 перед відповідачами виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 35 000, 00 дол. США.
На забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним договором 18 грудня 2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 08/297/-88, згідно з яким відповідачем передано в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" нерухоме майно, квартиру, загальною площею, 51, 2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
18 грудня 2007 року з метою додаткового забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком, ОСОБА_1, як позичальником, та ОСОБА_2, як поручителем, укладено договір поруки № 08/297-88, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати сум кредиту.
Відповідач ОСОБА_1, не повертаючи кредит та не сплачуючи проценти за договором, порушила вимоги щодо належного виконання цих обов`язків позичальника.
Станом на 11 листопада 2016 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем становить 44 722, 81 дол. США.