Постанова
Іменем України
29 квітня 2020року
м. Київ
справа № 757/53159/16-ц
провадження № 61-45236св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Татьяна",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Іванченка М. М., Желепи О. В., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Татьяна" (далі - ТОВ "Татьяна"), про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що у листопаді 2011 року він як, співзасновник ТОВ "Татьяна" дізнався, що без відома та без згоди співзасновників товариства, між ТОВ "Татьяна" та ПАТ "ПУМБ" укладений кредитний договір від 13 грудня 2007 року № 05-648/07. У зв`язку з простроченою кредитною заборгованістю, звернуто стягнення на предмет іпотеки. Нерухоме майно ТОВ "Татьяна" продано з прилюдних торгів, переможцем яких стало ТОВ "Об`єднана картонна фабрика". З приводу вчинення вказаних протиправних дій відкрито кримінальне провадження за частиною другою статті 366 КК України. Із метою повернення незаконно вибутого із власності ТОВ "Татьяна" нерухомого майна, 20 квітня 2012 року між ним та ПАТ "ПУМБ" укладений договір № 05-475/08 зі змінами та доповненнями, за умовами якого, він поручився перед банком за кредитне зобов`язання ТОВ "Татьяна" у сумі 3 399 491,55 грн. 01 червня 2012 року він повністю особисто виконав кредитне зобов`язання ТОВ "Татьяна" перед банком у сумі 3 399 491,55 грн та сплатив на користь ТОВ "Об`єднана картонна фабрика" кошти у сумі 850 172,00 грн як компенсацію частини коштів, сплачених на придбання майна з прилюдних торгів. У межах кримінального провадження, встановлено, що злочин вчинено ОСОБА_2 . Так, відповідач, перебуваючи на посаді директора ТОВ "Татьяна", підробив протоколи загальних зборів учасників товариства, на підставі яких отримав кредит за договором від 13 грудня 2007 року № 05-648/07 у ПАТ "ПУМБ" на загальну суму 2 200 000,00 грн. У зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, 27 жовтня 2014 року ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності. Судовим рішенням встановлено вину у вчиненні дій, передбачених частиною першою статті 366 КК України та звільнено від відповідальності за нереабілітуючих підстав. Вважає, що у результаті вчинення відповідачем кримінального правопорушення, він зазнав збитків у загальній сумі 4 249 613,55 грн (3 399 491,55 грн - погашення боргу перед банком та 850 122,00 грн - кошти, що сплачені на користь ТОВ "Об`єднана картонна фабрика", які не були повернені.
Посилаючись на викладене, позивач просивстягнути з ОСОБА_2 на його користь 4 249 613,55 грн у відшкодування шкоди, що завдана правопорушенням.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 4 249 613,55 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_2 здійснено розкрадення отриманих кредитних коштів та відсутнє судове рішення, яке б підтверджувало факт здійснення ОСОБА_2 розкрадання у ТОВ "Тетьяна", крім того, позивачем не доведення обставини у розумінні статті 22 ЦК України понесених ним збитків, а ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2014 року, згідно з якою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не підтверджує вказаних обставин. При цьому, позивач, як поручитель за зобов`язаннями ТОВ "Тетьяна", не позбавлений можливості відшкодувати понесені ним витрати з Т ОВ "Тетьяна ", а також отримати надану товариству поворотну фінансову допомогу.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду Фаловської І. М . від 23 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
22 листопада 2018 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", вирішено здійснити перерозподіл справ, у яких касаційні скарги подані до Верховного Суду у 2017-2018 роках.
На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Ступак О. В.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У жовтні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що збільшення у кількості та вартості основних засобів ТОВ "Татьяна" за рахунок суми кредиту в розмірі 2 200 000,00 грн не відбулося, вартість рухомого майна ТОВ "Татьяна" становила лише 232 000,00 грн, кредитні кошти не були використані у господарській діяльності товариства, жодного рухомого чи нерухомого майна не набуто на користь ТОВ "Татьяна", основні засоби товариства не збільшено за рахунок кредитних коштів. Кредит, заборгованість за ним, а отже, і настання обов`язку поручителя погасити таку кредитну заборгованість виникли у результаті неправомірних дій відповідача. Орган досудового розслідування підтвердив, що позивачу спричинено матеріальні збитки у результаті дій відповідача, це є належним доказом, що підтверджує обґрунтованість позовних вимог. Позивач є потерпілим та має право на відшкодування шкоди, що завдана в результаті незаконних дій відповідача.
У листопаді 2018 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 подав відзив на касаційну скаргу, згідно з яким у судовому засіданні, шляхом ретельного розгляду всіх документів та фактів у цій справі, позивач був змушений визнати той факт, що перший транш кредиту у розмірі 900 000,00 грн отриманий ТОВ "Тетяна" за згодою всіх засновників ( ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ). Про які тоді 2 200 000,00 грн йдеться!? Вина відповідача встановлена тільки у підробці документів (протоколів про збільшення суми кредитування на 1,3 млн), а не в розтраті чи присвоєнні отриманих коштів.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Встановлені судами обставини
05 травня 2006 року рішенням зборів засновників, ОСОБА_2 призначено на посаду директора ТОВ "Тетяна".
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою суду встановлено, що 05 травня 2006 року ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора ТОВ "Тетяна", здійснював організаційно-розпорядчі та фінансово-господарські функції та згідно з приміткою № 1 до статті 364 КК України, є службовою особою. 13 грудня 2007 року між ЗАТ "Перший Український Міжнародний банку" в особі ОСОБА_8 та ТОВ "Тетяна" в особі ОСОБА_2, який діяв на підставі статуту та рішення зборів учасників ТОВ "Тетяна" (протокол від 09 листопада 2007 року), укладений кредитний договір № 05-648/07 на суму 900 000,00 грн. Заставним майном за вказаним договором виступив майновий комплекс - пансіонат " Тетяна ", оціночною вартістю 2 000 000,00 грн (іпотечний договір від 13 грудня 2007 року № 3214).
У суді апеляційної інстанції сторони визнали, що учасники ТОВ "Татьяна" надавали згоду на отримання кредитних коштів у сумі 900 000,00 грн.
Проте у вересні 2008 році між ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" та ТОВ "Тетяна" в особі ОСОБА_2 укладено додаткову угоду, за завідомо недостовірними відомостями в офіційних документах, а саме протоколах загальних зборів ТОВ "Татьяна", у результаті чого суму кредиту збільшено на 1 300 000,00 грн (всього 2 200 000,00 грн).