Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
місто Київ
справа № 210/4854/15-ц
провадження № 61-30421св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у жовтні 2015 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації за спільно нажите майно.
Позивач обґрунтовувала заявлені вимоги тим, що з 08 квітня 2006 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 липня 2015 року.
У період шлюбу, 23 липня 2013 року придбано автомобіль Skoda Rapid, державний номер НОМЕР_1, який зареєстровано на праві власності на ім`я ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що автомобіль придбано у період шлюбу за спільні кошти подружжя, вважала, що він є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між ними в рівних частках.
Враховуючи те, що автомобіль є неподільною річчю й здійснити його реальний поділ з виділенням часток неможливо, уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд визнати автомобіль Skoda Rapid 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, спільним майном подружжя; стягнути з ОСОБА_2 на її користь вартість належної їй 1/2 частини зазначеного автомобіля, що складає 165 078, 44 грн, виходячи з його загальної вартості станом на 10 березня 2016 року в розмірі 330 156, 88 грн; виділити відповідачу в рахунок поділу майна автомобіль Skoda Rapid, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, зареєстрований 26 жовтня 2013 року.
Крім того, позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь вартість 1/2 частини відновлювальних робіт у розмірі 10 162, 28 грн, посилаючись на те, що під час проведення експертизи з визначення ринкової вартості автомобіля, експертом встановлено, що під час експлуатації автотранспортного засобу автомобіль отримав аварійні пошкодження та вартість відновлювальних робіт складає 20 324, 77 грн. Аварійні пошкодження виникли у результаті експлуатації автотранспортного засобу відповідача у справі.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що експертом неправильно визначено вартість спірного автомобіля. Відповідач не заперечував, що спірний транспортний засіб придбаний у період шлюбу, однак не бажав сплачувати компенсацію за 1/2 частку, оскільки вважав, що позивач може домовитися з приводу спільного користування транспортним засобом, тому стягувати компенсацію не є доцільним. Стверджував, що позивачем не доведено, що пошкодження на автомобілі виникли саме у зв`язку з експлуатацією спірного транспортного засобу, так само як і не доведено, що позивач понесла витрати на його відновлення.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано спільним майном подружжя автомобіль марки Skoda Rapid, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, що зареєстрований 26 жовтня 2013 року.
У порядку поділу спільного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за 1/2 частину вартості автомобіля марки Skoda Rapid, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, що зареєстрований 26 жовтня 2013 року, в розмірі 165 078, 44 грн.
У порядку поділу спільного майна подружжя виділено у власність ОСОБА_2 автомобіль марки Skoda Rapid, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, що зареєстрований 26 жовтня 2013 року, вартістю 330 156, 88 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Заходи забезпечення позову - арешт автомобіля марки Skoda Rapid 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, що зареєстрований 26 жовтня 2013 року, накладені ухвалою від 15 жовтня 2015 року, вирішено скасувати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що відповідно до пояснень сторін будь-яких домовленостей між ними щодо розподілу спільного майна не досягнуто. З огляду на те, що спірний автомобіль знаходиться у користуванні ОСОБА_2, позивач ним не користується і дає свою згоду на отримання грошової компенсації, суд вважав за можливе виділити спірний автомобіль ОСОБА_2 зі стягненням з нього на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за 1/2 частину спірного автомобіля.
Суд зауважив, що внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми не відбулося, оскільки позивач не просила присудити грошову компенсацію за автомобіль другому із подружжя - ОСОБА_2, а просить залишити транспортний засіб у користуванні відповідача, погоджується на отримання грошової компенсації вартості частки, замість визнання ідеальних часток за собою.
У частині вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 вартості відновлювальних робіт, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що транспортний засіб набув пошкодження з вини відповідача, так само як і не доведено тих обставин, що позивач понесла витрати на їх відновлення.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року в частині задоволення позову ОСОБА_1, а також стягнення судових витрат скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, беручи до уваги майновий стан відповідача та враховуючи інтереси усіх учасників спільної часткової власності, а також те, що її правовий режим забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших, апеляційний суд вважав, що реалізація ОСОБА_1 права на отримання грошової компенсації вартості її частки в майні порушить права ОСОБА_2, оскільки докази того, що він має можливість сплатити таку компенсацію в матеріалах справи відсутні.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у квітні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що відповідач не має можливості сплачувати компенсацію за спільно нажите майно, оскільки такі висновки не підтверджені матеріалами справи. Також на враховано, що відповідач виявив бажання залишити спірний автомобіль у своєму користуванні. Також вважає, що відсутні правові підстави для скасування заходів забезпечення позову, оскільки рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову не було виконане на момент подачі апеляційної скарги.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2018 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права в межах доводів касаційної скарги. Рішення судів в іншій частині вирішених позовних вимог за межами доводів касаційної скарги не перевіряються.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 08 квітня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб.
23 липня 2013 року під час шлюбу придбано автомобіль Skoda Rapid 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, тип-комбі - В, який зареєстрований на праві власності на ім`я ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 26 жовтня 2013 року
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 липня 2015 року у справі № 210/1597/15-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Під час судового розгляду сторони не заперечували факт придбання спірного транспортного засобу за час шлюбу, не надано доказів, що транспортний засіб є виключною власністю одного з подружжя.
Судом першої інстанції встановлено, що спірний автомобіль марки знаходиться в користуванні ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 погоджується на отримання грошової компенсації за 1/2 частку вартості автомобіля.
Відповідно до висновку судової авто товарознавчої експертизи від 10 березня 2016 року № 48/16 середня ринкова вартість спірного автомобіля марки Skoda Rapid 2013 року випуску складає 330 156, 88 грн, а 1/2 частина вартості спірного автомобіля марки становить 165 078, 44 грн.