1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

29 квітня 2020 року

м. Київ


справа № 295/13250/15-ц

провадження № 61-35377св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 16 листопада 2017 року в складі судді Перекупка І. Г. та постанову Апеляційного суду Житомирської області

від 21 березня 2018 року в складі колегії суддів: Миніч Т. І., Павицької Т. М., Трояновської Г. С.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог і рішень судів


У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

(далі - АТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1,

ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.


Позов мотивовано тим, що 23 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інвестиційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 31 213,00 доларів США на термін до 23 травня 2016 року.


З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за зазначеним вище кредитним договором, 23 травня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким остання зобов`язалася відповідати в солідарному порядку з відповідачем за невиконання умов договору.


Звертало увагу на те, що в порушення умов зазначеного вище кредитного договору, позичальник зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 28 липня 2015 року становить 899 761,03 грн та складається з: 475 257,43 грн - тіло кредиту, 424 503,60 грн - відсотки за користування кредитними коштами.


Посилаючись на наведене та на те, що до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги за зазначеними вище договорами на підставі укладеного між кредитором та позивачем договору купівлі-продажу прав вимоги від 08 грудня 2011 року, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 899 761,03 грн, а також судовий збір.


Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 16 листопада 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 899 761,03 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні позову в частині вимог до поручителя ОСОБА_2 відмовлено.


Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено неналежне виконання позичальником умов кредитного договору та підтверджено розмір заборгованості, яку суд вважав за необхідне стягнути лише з боржника ОСОБА_1, оскільки відповідно до частини першої статті 559 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) порука є припиненою, адже банк збільшив обсяг відповідальності поручителя без його згоди, шляхом зміни строку виконання основного зобов`язання. Також судом першої інстанції зазначено, що позивач звернувся до поручителя з порушенням шестимісячного строку, що згідно зі статтею 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.


Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" відхилено, рішення суд першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з його висновком щодо відсутності підстав для солідарного стягнення заборгованості та виходив з того, що позивачем не доведено факт погодження з поручителем зміни терміну дії кредитного договору, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідно до вимог частини першої статті 559 ЦК України порука припинилася.


Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи


У червні 2018 року АТ "Дельта Банк" засобами поштового зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду

м. Житомира від 16 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні вимог до поручителя, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.


Касаційна скарга мотивована тим, що суди зробили помилковий висновок про припинення поруки та безпідставно застосував до спірних правовідносин частину першу статті 559 ЦК України, оскільки положення пункту 5.1.1 додаткової угоди № 1 до договору поруки визначають порядок та умови зміни основного зобов`язання. Підписавши цю угоду поручитель надала свою згоду на зміну основного зобов`язання. В зазначеному пункті відсутнє посилання на обов`язок кредитора повідомляти поручителя щодо змін основного зобов`язання.


Також вважає помилковим висновок судів про пропуск кредитором шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя, оскільки вважає, що вимогу до поручителя пред`явлено вчасно, з врахуванням останнього погашення боржником кредитної заборгованості.


Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу АТ "Дельта Банк".



Рух справи у суді касаційної інстанції


У червні 2018 року касаційну скаргу АТ "Дельта Банк" передано судді Стрільчуку В. А.


Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Дельта Банк" на рішення Богунського районного суду

м. Житомира від 16 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року, витребувано цивільну справу та надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.


Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.


Позиція Верховного Суду


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).


Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону

460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


За таких обставин касаційна скарга АТ "Дельта Банк" на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року підлягає розгляду Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України

(далі -ЦПК України), в редакції чинній на час її подання.


Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).


Частиною першою статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.



................
Перейти до повного тексту