1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


29 квітня 2020 року

м. Київ


справа № 1609/5027/12

провадження № 61-1148св20


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю.,

Олійник А. С.,

Погрібного С. О.,

Усика Г. І.,


учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Полтава-банк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,


розглянув у порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Полтава-банк" на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Кузнєцова О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог і рішень судів


У травні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Полтава-банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Полтава-банк" (далі - АТ "Полтава-банк"), звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення боргу за кредитним договором.


Свої вимоги обґрунтовував тим, що 27 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 7, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 надано споживчий кредит у сумі 8 000,00 грн строком на 36 місяців із 27 лютого 2008 року по 27 лютого 2011 року зі сплатою 17 % процентів річних на умовах, визначених цим договором, та зі сплатою 0,99 % процентів щомісячно (від початкової суми наданого кредиту), згідно з тарифами банку. Із метою забезпечення своєчасного та повного повернення кредиту між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки, згідно з яким ОСОБА_2 зобов`язалася при невиконанні ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед АТ "Полтава-банк" у термін та на умовах, визначених кредитним договором погасити кредитну заборгованість у сумі 8 000,00 грн, нараховані відсотки за користування кредитом, нараховані щомісячні комісії, суму пені, штрафу та збитків, що витікають із цього договору. Проте ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором перед банком не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 60 277,36 грн, яка складається із 6 230,00 грн - суми боргу за тілом кредиту, 3 740,92 грн - прострочених відсотків, 3 395,68 грн - комісія, 46 910,76 грн пені.


Посилаючись на викладене, АТ "Полтава-банк" просило розірвати кредитний договір від 27 лютого 2008 року № 7 про надання споживчого кредиту та стягнути солідарно з відповідачів суму у розмірі 60 277,36 грн.


Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03серпня 2012 року позов задоволено. Розірвано кредитний договір від 27 лютого 2008 року № 7, укладений між ПАТ "Полтава-Банк" та ОСОБА_1 Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Полтава-Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 60 277,36 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у такому разі внаслідок порушення нею зобов`язання, заборгованість має бути стягнута з неї та поручителя солідарно у судовому порядку.


У червні 2019 року ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення.


Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 09 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 серпня 2012 року скасовано, справу призначено до судового розгляду у загальному порядку.


Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2019 року в задоволенні позову ПАТ "Полтава-банк" відмовлено.


Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачами виконані вимоги кредитного договору та сплачено заборгованість за тілом кредиту в сумі 6 230,00 грн, прострочені відсотки у сумі 3 740,92 грн, комісію у сумі 3 395,68 грн, частково сплачено пеню у сумі 15 527,90 грн, а тому, беручи до уваги положення частини третьої статті 551 ЦК України, вимоги позову є безпідставними.


Не погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Полтава-банк" подало апеляційну скаргу у якій просило скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 09 липня 2019 року про скасування заочного рішення та постановити нову ухвалу про залишення заяви без задоволення; скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2019 року.


Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року відмовлено АТ "Полтава-банк" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 09 липня 2019 року.


Ухвала мотивована тим, що ухвала не підлягає апеляційному оскарженню. Статтею 353 ЦПК України чітко визначений перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду. У цьому переліку ухвала про скасування заочного рішення відсутня.


Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 січня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.


Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що з урахуванням виконання відповідачами заочного рішення про стягнення заборгованості, на підставі якого видані виконавчі листи, враховуючи подану банком заяву про зменшення позовних вимог та правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18, відсутні підстави для задоволення вимог банку, оскільки вимоги у порядку статті 625 ЦК України до суду не пред`являлися.


Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи


У січні 2020 року АТ "Полтава-банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції не мав права відмовляти у відкритті апеляційного провадження, оскільки у статті 358 ЦПК України відсутні такі підстави для відмови. Розгляд апеляційної скарги банку про оскарження рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2019 року по суті та без одночасного розгляду з цим питання за апеляційною скаргою про скасування ухвали суду про перегляд заочного рішення від 03 серпня 2012 року є нелогічним та таким, що суперечить процесуальним нормам.


У березні 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що у порушення вимог статей 280, 283 ЦПК України, суд розглянув справу 03 серпня 2012 року без участі відповідача при відсутності відомостей про його належне повідомлення про час і місце розгляду справи, що є підставою для скасування заочного рішення.


Позиція Верховного Суду


Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.


Частиною четвертої статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню.



Обставини встановлені судами


Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 09 липня 2019 року заяву ОСОБА_1, задоволено. Заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 серпня 2012 року скасовано, справу призначено до судового розгляду у загальному порядку.


Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2019 року в задоволенні позову ПАТ "Полтава-банк" відмовлено.


Не погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Полтава-банк" подало апеляційну скаргу у якій просило скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 09 липня 2019 року про скасування заочного рішення та постановити нову ухвалу про залишення заяви без задоволення; скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2019 року.


Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року відмовлено АТ "Полтава-банк" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 09 липня 2019 року.


Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 січня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Полтава-банк" на рішення суду першої інстанції залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.


................
Перейти до повного тексту