Постанова
Іменем України
04 травня 2020 року
м. Київ
справа № 633/268/17
провадження № 61-37599св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- приватний нотаріус Печенізького районного нотаріального округу Харківської області Кормілець Микола Петрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печенізького районного суду Харківської області від 28 березня 2018 року, ухвалене у складі судді Смирнова В. А., та постанову Апеляційного суду Харківської області від 03 травня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Бурлаки І. В., Кружиліної О. А., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Печенізького районного нотаріального округу
Кормілець М. П., про визнання договору дарування недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3, спадкоємцями якої є він та дочка померлої - ОСОБА_2 .
Вказував, що після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у вигляді двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Проте, він вважає, що до складу спадкового майна входить ще й квартира АДРЕСА_1 .
12 листопада 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір дарування цієї квартири.
На думку позивача, договір дарування спірної квартири укладено його матір`ю помилково, оскільки вона потребувала сторонньої допомоги в силу свого похилого віку і захворювання, та вважала, що укладає договір довічного утримання.
ОСОБА_2 до укладення договору дарування разом зі своєю сім`єю деякий час проживала у квартирі матері, оскільки за місцем її постійного проживання у місті Єнакієве Донецької області велися бойові дії внаслідок проведення антитерористичної операції. На момент укладення договору його мати була похилого віку, їй виповнилось 72 роки, вона постійно хворіла, а з осені
2014 року її самопочуття погіршувалось, вона потребувала сторонньої допомоги і, сподіваючись отримати її від відповідача, подарувала їй своє єдине житло.
Вважав, що фактична передача подарованого майна не відбулась, оскільки мати продовжувала проживати у зазначеній квартирі до своєї смерті, сплачувала комунальні платежі, а відповідач не надавала їй жодної допомоги. Останні півроку до смерті матері, він самостійно доглядав за нею та надавав всю необхідну допомогу, увесь вільний час після роботи проводив з нею та поховав її.
Вважав, що ОСОБА_3, як людина похилого віку, за станом здоров`я потребувала сторонньої допомоги та догляду, погодилася на передачу спірної квартири, яка була її єдиним житлом, та у якій вона продовжувала проживати після укладення договору дарування, у власність ОСОБА_2 лише за сподівання та умови довічного надання допомоги та догляду й, укладаючи спірний договір, помилялася щодо правової природи правочину, прав та обов`язків, які виникнуть після його укладення між нею та обдарованою.
За таких обставин, просив визнати договір дарування квартири, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2 , укладений 12 листопада 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 28 березня
2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не довів, що при укладенні договору дарування ОСОБА_3 помилялася щодо фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, і що ця помилка дійсно була, і має істотне значення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 03 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Печенізького районного суду Харківської області від 28 березня 2018 року залишено без змін.
Приймаючи постанову від 03 травня 2018 року, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що укладення договору дарування від 12 листопада
2015 року відбулося під впливом помилки з боку ОСОБА_3, яка не розуміла, що вчиняє договір дарування, а не договір довічного утримання, неправильно сприймала обставини правочину, що вплинуло на її волевиявлення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Печенізького районного суду Харківської області від 28 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 03 травня 2018 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з Печенізького районного суду Харківської області.
У серпні 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
14 квітня 2020 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 633/268/17 передано судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована неправильним встановленням фактичних обставин справи. Просив врахувати, що позовна заява мотивована укладенням договору дарування під впливом помилки, оскільки дарувальник неправильно сприймала фактичні обставини угоди, що вплинуло на її волевиявлення при укладенні договору дарування замість договору довічного утримання.
Вказував на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_3 бажала за життя переоформити квартиру на відповідача, оскільки вказані обставини встановлено лише з показань деяких свідків.
На думку позивача, суди попередніх інстанцій не врахували, що фактична передача подарованого майна не відбулась, дарувальник була особою похилого віку (72 роки), мала захворювання (злоякісну пухлину), спірне житло було у неї єдиним, і вона продовжувала проживати у ньому після укладення договору дарування до своєї смерті.
Вважає, що подані ним докази підтверджують наявність обставин, які вказують на помилку, неправильне сприйняття дарувальником фактичних обставин правочину, що вплинули на її волевиявлення, і що ця помилка дійсно була, і має істотне значення.
Вказує, що висновки судів попередніх інстанцій суперечать правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27 квітня
2016 року у справі № 6-372цс16.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що згідно свідоцтв про народження ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_4
З довідки від 29 жовтня 2014 року № НОМЕР_1 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції суди встановили, що ОСОБА_2, яка постійно проживала за адресою: АДРЕСА_3, перемістилася з району проведення антитерористичної операції до села Мартове Печенізького району Харківської області де мешкає по
АДРЕСА_1 .
12 листопада 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Печенізького районного нотаріального округу Кормілець М. П. та зареєстрований у реєстрі за № 934, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, яка належала дарувальнику на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 27 листопада
2001 року Печенізькою районною радою за реєстровим номером № 557 та зареєстрована у Печенізькому МБТІ 28 листопада 2001 року за № 33/181.
Згідно пункту 5 оскаржуваного договору дарування ОСОБА_3 залишається зареєстрованою у подарованій квартирі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, яка проживала у квартирі АДРЕСА_1, померла.
Згідно медичної карти № 43/ 08 ОСОБА_3 мала злоякісну пухлину.