Постанова
Іменем України
04 травня 2020 року
м. Київ
справа № 627/529/17
провадження № 61-45447 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Любівська сільська рада Краснокутського району Харківської області, Краснокутська районна державна адміністрація Харківської області,
третя особа - приватне сільськогосподарське підприємство "Фацелія",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 18 січня 2018 року у складі судді Вовк Л. В. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 05 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Коваленко І. П., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2, третя особа - приватне сільськогосподарське підприємство "Фацелія" (далі - ПСП "Фацелія"), про захист права власності та зобов`язання знести самочинно збудовану нежитлову будівлю.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником земельної ділянки, загальною площею 0,3598 га, що знаходиться у селі Любівка Краснокутського району Харківської області. 28 травня 2016 року між ним
та ПСП "Фацелія" булоукладено договір оренди вказаної земельної
ділянки, яку передано ТОВ "Фацелія" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак, у серпні 2016 року
ОСОБА_2 розпочав на ній будівництво нежитлового приміщення - залізобетонного ангару. На вимогу припинити такі незаконні дії
ОСОБА_2 не реагув.
З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив суд зобов`язати
ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні вказаною земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованої нежитлової будівлі.
У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним
позовом до Любівської сільської ради Краснокутського району
Харківської області (далі - Любівська сільська рада), ОСОБА_1,
Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області
(далі - Краснокутська РДА), третя особа - ПСП "Фацелія", про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради, скасування рішення
про державну реєстрацію права власності й запису про її здійснення.
В обґрунтування позовних вимог вказував, що рішенням ХХХV сесії
VI скликання Любівської сільської ради від 03 червня 2015 року йому
надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення
земельної ділянки по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства. Після отримання вказаного рішення, наприкінці 2015 року, на земельній ділянці було розпочато будівництво нежитлової будівлі. Також було розроблено проєкт землеустрою, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер.
Земельна ділянка знаходиться між АДРЕСА_1 .
30 березня 2016 року на V сесії VII скликання Любівської сільської ради прийнято рішення "Про розгляд листа щодо надання дозволу
ПСП "Барвінок" на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Любівської сільської ради". Рішенням Любівської сільської ради VІІ сесії VII скликання від 28 квітня
2016 року "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення несільськогосподарські угіддя (під господарськими будівлями і дворами)
в межах населеного пункту у селі Любівка на території Любівської сільської ради Краснокутського району Харківської області для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 " затверджено проєкт землеустрою щодо вказаної земельної ділянки, площею 0,3598 га, та надано земельну ділянку
у власність ОСОБА_1 .
Зазначав, що земельна ділянка, яка відводилася ОСОБА_1, входила
у межі земельної ділянки, на яку ним розроблявся проєкт землеустрою.
З урахуванням наведеного ОСОБА_2 просив суд визнати протиправним та скасувати вказані рішення Любівської сільської ради, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності
за ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 6323584201:01:001:0282, та вилучити запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 18 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 6323584201:01:001:0282, загальною площею 0,3598 га, що знаходиться у селі Любівка Краснокутського району
Харківської області і належить на праві приватної власності ОСОБА_1, шляхом знесення самочинно збудованої нежитлової будівлі -залізобетонного ангару.
Зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 самовільно побудовано споруду на земельній ділянці ОСОБА_1
без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт
з будівництва об`єкту та вводу його в експлуатацію у встановному законодавством порядку, а тому права позивача, як власника земельної ділянки, були порушені. При цьому судом враховано преюдиційний характер рішення Краснокутського районного суду від 28 листопада 2016 року
у цивільній справі № 627/964/16-ц за позовом ОСОБА_2
до Любівської сільської ради про визнання права власності на самочинно збудовану будівлю, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягав, оскільки оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту земоеустрою щодо відведення земельної ділянки та про затвердження проєкту землеустрою вичерпало свою дію шляхом його виконання, його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що діями відповідачів
за зустрічним позовом було порушено права ОСОБА_2 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 18 січня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи
та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1
є власником спірної земельної ділянки, разом з тим, ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку по
АДРЕСА_1 не набув, рішення
про надання у власність останньому вказаної земельної ділянки сільською радою не приймалося. При цьому сторонами не заперечувався той факт,
що ОСОБА_2 самочинно збудував залізобетонний ангар
на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись
на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення,
яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, його зустрічний
позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 627/529/17 із Краснокутського районного суду Харківської області та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій
не врахували, що на момент розроблення ОСОБА_1 проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на земельній ділянці
уже існував об`єкт нерухомості та об`єкт будівництва.
Вказує, що судові рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на усних поясненнях учасників справи та свідків, які є зацікавленими особами.
При цьому його доводи суди необґрунтовано відхилили, а подані ним
докази не врахували.
Крім того, недоречними є посилання суду першої інстанції на Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі
за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції
України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), оскільки
у ньому зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування визнаються незаконними (протиправними) у судовому порядку.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив Краснокутської РДА на касаційну скаргу,
в якому вказується, що Краснокутська РДА не може бути відповідачем
у вказаній справі, оскільки державну реєстрацію права власності
за ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку провів державний
реєстратор Коломацької районної державної адміністрації Харківської області, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення
у частині заявлених до неї позовних вимог.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України
від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено,