ПОСТАНОВА
Іменем України
06 травня 2020 року
Київ
справа №826/6585/17
адміністративне провадження №К/9901/40385/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.08.2017 (суддя Клименчук Н.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 (головуючий суддя Вівдиченко Т.Р., судді: Лічевецький І.О., Твердохліб В.А.) у справі №826/6585/17 за позовом Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області до Приватного акціонерного товариства "Родовід Банк" про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Луцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - ОДПІ, позивач) звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк", відповідач), у якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 16372,77грн.
В обґрунтування позову податковий орган посилається на те, що у зв`язку із існуванням заборгованості зі сплати узгодженого зобов`язання ОДПІ сформовано податкову вимогу від 12.08.2016 №10254-17, однак таку платником податків виконано не було. Враховуючи наведені обстави, відповідач звернувся до суду з адміністративними позовом, в якому просить суд стягнути суму заборгованості з рахунків ПАТ "Родовід банк".
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОДПІ звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОДПІ у справі №826/6585/17.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №826/6585/17 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2020 матеріали справи прийнято судом до провадження та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні на 06.05.2020.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Як вважає податковий орган, висновки судів про відсутність підстав, з урахуванням норм Закону України "Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для задоволення позову є необґрунтованими, оскільки заборгованість відповідача виникла за самостійно задекларованими зобов`язаннями. Позивач звертає увагу, що податковим органом не нараховується пеня та штраф на заборгованість. Крім того, відповідач зауважує, контролюючий орган дотримав встановлену законом процедуру по стягненню податкового боргу, необхідність звернення до суду з адміністративним позовом зумовлена невиконанням позивачем конституційного обов`язку щодо сплати податків і зборів.
Відповідач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає судовому розгляду у касаційному порядку.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи, за ПАТ "Родовід Банк" обліковується заборгованість:
відповідно до поданої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9017164709 від 15.02.2016 платником самостійно визначено суми зобов`язання, однак не сплачено - в розмірі 1068,30грн. з терміном сплати 29.07.2016, в сумі 1068,30грн. з терміном сплати 29.10.2016, в сумі 1068,30грн. з терміном сплати 29.01.2017;
відповідно до податкової декларації з плати за землю №9021021847 від 19.02.2016 платником самостійно визначено суми зобов`язання, однак не сплачено - в розмірі 1669,77грн. з терміном сплати 30.08.2016, в розмірі 1669,77грн. з терміном сплати 30.09.2016, в розмірі 1669,77грн. з терміном сплати 30.10.2016, в розмірі 1669,77грн. з терміном сплати 30.11.2016, в розмірі 1669,77грн. з терміном сплати 30.12.2016, в розмірі 1669,77грн. з терміном сплати 30.01.2016;
відповідно до податкової декларації з плати за землю №9022649598 від 17.02.2016 платником самостійно визначено суми зобов`язання, однак не сплачено в розмірі 1769,77грн. з терміном сплати 02.03.2017, в розмірі 1769,77грн. з терміном сплати 30.03.2017.
Загальна сума заборгованості ПАТ "Родовід Банк", з урахуванням переплати, станом на 25.04.2017 склала 16 372,77грн.
У зв`язку із існування заборгованості із сплати узгодженого зобов`язання ОДПІ сформовано податкову вимогу №10254-17 від 12.08.2016, однак таку платником податків виконано не було.
Враховуючи наведені обстави, відповідач звернувся до суду з адміністративними позовом, в якому просить суд стягнути суму заборгованості з рахунків ПАТ "Родовід банк".
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що стягнення з ПАТ "Родовід Банк" заборгованості, може бути вирішене лише в порядку встановлено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Як зауважено судами, законодавством встановлено заборону на стягнення заборгованості за правилами Податкового кодексу України з банківської установи в період введення тимчасової адміністрації та відповідно існування мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.