ПОСТАНОВА
Іменем України
06 травня 2020 року
Київ
справа №826/12921/15
адміністративне провадження №К/9901/43668/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Златобанк" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Василенка Я.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І. від 17 жовтня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського В.І. (далі - Уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк", відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства не включено позивача до переліку вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки Уповноважена особа Фонду діяла у межах своїх повноважень та на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року апеляцій скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову.
Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" в порядку частини другої статті 71 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення позивачем порядку укладення договору банківського вкладу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2016 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 6 листопада 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/12921/15, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 5 травня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 826/12921/15 за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_1 подані клопотання у забезпеченні їх участі під час касаційного розгляду справи у судовому засіданні, у задоволенні яких відмовлено ухвалою Верховного Суду від 5 травня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що відповідно до договору банківського рахунку від 5 грудня 2014 року ПАТ "Златобанк" відкрито ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до платіжного доручення № 115510 від 5 грудня 2014 року на вказаний рахунок ОСОБА_1 зараховано грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року № 105 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13 лютого 2015 року прийнято рішення № 30 про запровадження з 14 лютого 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Златобанк". Тимчасова адміністрація запроваджена строком до 13 травня 2015 року.
Постановою правління Національного банку України № 310 від 12 травня 2015 року відкликано банківську ліцензію ПАТ "Златобанк".
Рішенням № 99 від 13 травня 2015 року виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк".
Наказом № 156 від 13 травня 2015 року призначено Славінського В.І. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" строком на 1 рік з 13 травня 2015 року по 12 травня 2016 року включно.
У зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 13 травня 2015 року № 99 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", із змінами внесеними згідно із рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18 травня 2015 року № 100, Фондом з 20 травня 2015 року розпочато виплати коштів вкладникам ПАТ "Златобанк".
В газеті "Голос України" № 86 (6090) від 19 травня 2015 року опубліковано повідомлення про початок процедури ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк".
Відповідна інформація про необхідність звернення до ПАТ "Ощадбанк" для отримання коштів за вкладами з 20 травня 2015 року по 1 липня 2015 року розміщена на веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Дізнавшись про відсутність в переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернулась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" із заявою щодо включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Листом вих. № 823 від 2 червня 2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" повідомлено про невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників у зв`язку з прийнятим рішенням щодо тимчасового блокування коштів на її рахунку для проведення перевірки на предмет виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що правочин, укладений з позивачем, зокрема, договір банківського рахунку від 5 грудня 2014 року має ознаки нікчемності, визначені пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що було встановлено Уповноваженою особою Фонду, відтак відповідач діяв у межах повноважень та у порядку, визначеному Законом.
Від ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року відповідає не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 13 лютого 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" на банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1, відкритому відповідно до укладеного договору банківського вкладу від 5 грудня 2014 року, знаходилась сума 200 000 грн. Вказані кошти були перераховані позивачу з рахунку іншої фізичної особи, відкритому у цьому ж банку.
Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.