ПОСТАНОВА
Іменем України
05 травня 2020 року
Київ
справа №810/337/16
адміністративне провадження №К/9901/27882/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніка" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року (судді: Дудін С.О. (головуючий), Кушнова А.О., Терлецька О.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року (судді: Чаку Є.В. (головуючий), Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі № 810/337/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніка" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аніка" (далі - позивач, ТОВ "Аніка") звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФСУ), Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач-2, ГУ ДФС у Київський області), Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач-3, контролюючий орган, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області) про визнання незаконним та скасування рішення (лист) ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області вих. № 8403/10/10-13-11-02-10 від 13.07.2015, визнання незаконним та скасування рішення ГУ ДФС у Київській області вих. № 2400/10/10-36-11-01-10 від 10.09.2015 про розгляд скарги, визнання незаконним та скасування рішення ДФСУ № 25379/99-99-11-02-02-15 від 27.11.2015 про розгляд скарги, зобов`язання ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській включити відомості з поданих ТОВ "Аніка" (код ЄДПОУ 33077997) копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за податковий період за червень 2015 року до облікових даних цього товариства у інформаційних базах даних ДФСУ.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було відмовлено позивачу у прийнятті копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за червень 2015 року, які були надані позивачем контролюючому органу, на підставі того, що Податковим кодексом України не встановлено обов`язку платника податків з 1 січня 2015 року подавати реєстри виданих та отриманих накладних до контролюючих органів. Позивач зазначає, що подання контролюючому органу копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідний звітний період є безпосереднім обов`язком платника податків, встановленим Порядком ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (затверджений Наказом Міністерств фінансів України № 958 від 22.09.2014), який прийнятий на підставі та на виконання вимог Податкового кодексу України, і, який є невід`ємною частиною податкового законодавства, яке має виконуватися платниками податків згідно з вимогами п.п.16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, а тому відсутність у Податковому кодексі України норми про обов`язок платника податків подавати копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідний звітний період не свідчить про відсутність підстав для виконання вказаного обов`язку, оскільки такий обов`язок чітко встановлений частиною податкового законодавства. Крім того, позивач зазначив про безпідставність прийняття ДФСУ рішення про результати розгляду скарги № 25379/99-99-11-02-02-15 від 27.11.2015 та ГУ ДФС у Київській області рішення про результати розгляду скарги № 2400/10/10-36-11-01-10 від 10.09.2015, оскільки, на думку позивача, вказані органи державної влади не наділені повноваженнями щодо перегляду рішень територіальних органів ДФС. Вказане рішення ГУ ДФС у Київській області про результати розгляду скарги № 2400/10/10-36-11-01-10 від 10.09.2015 не містить мотивів та висновків, які б підтверджували правомірність відмови ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області щодо прийняття надісланої позивачем копії записів реєстру видраних та отриманих накладних, у зв`язку з чим скаргу слід вважати задоволеною. Крім того, позивач зазначив, що ДФСУ було порушено порядок продовження розгляду скарги позивача, оскільки, рішення № 25379/99-99-11-02-02-15 від 27.11.2015 було прийнято ДФСУ, а не керівником, що, ну думку позивача, свідчить про задоволення скарги ТОВ "Аніка" та про скасування рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області вих. № 8403/10/10-13-11-02-10 від 13.07.2015.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку, тоді як відповідні рішення контролюючих органів такі права позивача не порушували.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ТОВ "Аніка" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Аніка" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Аніка" є юридичною особою та зареєстровано в якості платника податків та зборів. Позивач направив на адресу контролюючого органу лист за № 84/07-15 від 10.07.2015 до якого було долучено копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за податковий період за червень 2015 року. В подальшому ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області своїм листом за № 8403/10/10-13-11-02-10 від 13.07.2015 було відмовлено у прийнятті поданих позивачем копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за податковий період за червень 2015 року. У вказаному листі контролюючим органом було повідомлено ТОВ "Аніка" про те, що починаючи з січня 2015 року реєстр виданих та отриманих податкових накладних (за формою "J1201508") до контролюючого органу не подається.
Позивач, не погоджуючись з відмовою контролюючого органу у прийнятті копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за податковий період за червень 2015 року, звернувся до ГУ ДФС у Київській області зі скаргою про перегляд і скасування рішення контролюючого органу. За результатами розгляду вказаної скарги ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення № 2400/10/10-36-11-01-10 від 10.09.2015, яким рішення контролюючого органу про відмову у прийняття податкової звітності № 8403/10/10-13-11-02-10 від 13.07.2015 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
ТОВ "Аніка" звернулося до ДФСУ зі скаргою № 162/10-15 від 20.10.2015, у якій просило ДФСУ переглянути та скасувати рішення контролюючого органу за № 8403/10/ 10-13-11-02-10 від 13.07.2015 та рішення ГУ ДФС у Київській області за № 2400/10/10-36-11-01-10 від 10.09.2015. ДФСУ своїм рішенням № 23091/6/99-99-11-02-02-15 від 30.10.2015 продовжила строк розгляду скарги позивача до 16.12.2015 включно, а рішенням № 25379/6/99-99-11-02-02-15 від 27.11.2015 рішення контролюючого органу за № 8403/10/10-13-11-02-10 від 13.07.2015 та рішення ГУ ДФС у Київській області за № 2400/10/10-36-11-01-10 від 10.09.2015 залишила без змін, а скаргу позивача без задоволення. Вказане рішення № 23091/6/99-99-11-02-02-15 від 30.10.2015 було підписане Головою Державної фіскальної служби України, Насіровим Р.М.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені відповідачами при прийнятті оскаржуваних рішень, на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень процесуального законодавства при розгляді даної справи, а також положень Податкового кодексу України та Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (затверджений наказом Міністерства фінансів України № 958 від 22.09.2014) щодо повноважень органів ДФС та їх меж, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Відповідачами відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Стаття 46.
46.1. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.
Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.
46.2. Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
У складі фінансової звітності платник податків має право зазначати тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.
46.3. Якщо згідно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.
46.4. Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов`язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід`ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
46.5. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов`язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).
Форма декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 179.9 статті 179 цього Кодексу.
Форма спрощеної податкової декларації, що передбачена пунктом 49.2 статті 49 цього Кодексу, та порядок переходу платників податків на подання такої декларації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Форма, порядок та строки подання митної декларації, а також порядок прийняття контролюючим органом митної декларації визначаються з урахуванням вимог митного законодавства України.
Державні органи, які встановлюють відповідно до цього пункту форми податкових декларацій, зобов`язані оприлюднити такі форми для використання їх платниками податків.
46.6. Якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов`язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, повинен здійснити заходи, пов`язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.
Вимоги статей 46-50 цього Кодексу не поширюються на декларування товарів (продукції), ввезених на митну територію України або вивезених з неї відповідно до митного законодавства України (крім випадків, визначених у цих статтях), а також на декларування відрахувань до соціальних фондів та інше інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб`єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків.
10.2. Пункт 55.2 статті 55.
Контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць; контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.
10.3. Пункти 56.1- 56.10 статті 56.
56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
56.3. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.
Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
56.4. Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.
56.5. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов`язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов`язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
56.6. У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
56.7. У разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
56.8. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
56.9. Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.