ПОСТАНОВА
Іменем України
06 травня 2020 року
Київ
справа №332/1338/17(2-а/332/59/17)
адміністративне провадження №К/9901/60730/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Андрюшиної Л. А., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Уханенка С. А., Божко Л. А., Дадим Ю. М.
І. Суть спору
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач), яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 (надалі також ОСОБА_2 ) звернулась до суду з позовом до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (надалі також відповідач), у якому просила:
1.1. скасувати рішення відділу реєстрації фізичних осіб по Заводському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 11 травня 2017 року про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_2 ;
1.2. зобов`язати відділ реєстрації фізичних осіб по Заводському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради зареєструвати місце проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою:
АДРЕСА_2. 2 . Свої вимоги позивач обґрунтовувала неправомірністю відмови у реєстрації місця проживання її доньки за названою вище адресою.
3. Відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні за безпідставністю заявлених вимог.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до довідки Посольства України в Королівстві Бельгія від 14 листопада 2016 року № 94 зареєстрована громадянкою України.
5. ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 . За цією адресою позивач значиться зареєстрованою з 12 січня 2010 року, інші особи у цьому житловому приміщенні зареєстрованими не значаться.
6. 11 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до відділу реєстрації фізичних осіб по Заводському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання її малолітньої доньки.
7. Цього ж дня позивачеві відмовлено у реєстрації місця проживання малолітньої дитини.
8. При цьому суди встановили, що батько малолітньої ОСОБА_2 не значиться зареєстрованим за місцем проживання ОСОБА_1, і 17 квітня 2017 року перетнув державний кордон України у напрямку виїзду та на час розгляду цієї справи в судах першої й апеляційної інстанцій перебував за межами України.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій
9. Заводський районний суд м. Запоріжжя постановою від 21 вересня 2017 року, яку залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року, позов задовольнив:
9.1. скасував рішення відділу реєстрації фізичних осіб по Заводському району управління державної реєстрації фізичних осіб департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 11.05.2017 року про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
9.2. зобов`язав Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради забезпечити здійснення відділом реєстрації фізичних осіб по Заводському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради державної реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою:
АДРЕСА_2. ІV . Провадження в суді касаційної інстанції
10. Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, вважаючи рішення судів першої й апеляційної ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені рішення й ухвалити рішення про відмову в позові.
11. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
VII. Позиція Верховного Суду
12. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
13. Водночас, 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
14. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
15. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
16. Відповідно до частин першої-третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
17. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.