ПОСТАНОВА
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа №619/2471/16-а
адміністративне провадження №К/9901/44013/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 619/2471/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області (далі - Управління ПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 24.10.2016, ухвалену у складі головуючого судді Нечипоренко І.М. та
ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Спаскіна О.А., суддів Дюкарєвої С.В., Сіренко О.І., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.07.2016 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
визнати неправомірними дії Управління ПФУ щодо відмови в призначенні їй пенсії державного службовця за віком;
скасувати рішення Управління ПФУ від 07.06.2016 про відмову у призначенні їй пенсії державного службовця;
зобов`язати Управління ПФУ призначити і виплачувати їй з 03.06.2016 пенсію державного службовця за віком, відповідно до вимог статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон про держслужбу 1993 року; Закон № 3723-XII, відповідно) у розмірі 60% суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що з урахуванням положень статті 22 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016, вона має право на призначення та виплату пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон про держслужбу 2015 року; Закон № 889-VIII, відповідно), оскільки займає посаду судді, яка є посадою державного службовця.
2. Дергачівський районний суд Харківської області постановою від 24.10.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 25.02.2017 ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 24.10.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 у справі № 619/2471/16-а, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10.04.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
6. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.06.2019 №745/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.
9. Протоколом розподілу справи від 18.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.
10. Ухвалою судді Верховного Суду від 19.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 працювала на посаді судді Жовтневого районного суду м. Харкова з 24.07.2006.
03.06.2016 ОСОБА_1 звернулася до Управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком як державному службовцю відповідно до Закону про держслужбу 1993 року.
Рішенням Управління ПФУ від 07.06.2016 позивачу за її заявою від 03.06.2016 відмовлено в призначенні пенсії відповідно до Закону № 3723-XII, оскільки відповідно до підпункту 12 пункту 3 статті 3 Закону про держслужбу 2015 року його дія не поширюється на суддів.
При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача, її загальний стаж роботи становить 38 років 3 місяці 29 днів, з них:
стаж судді - 9 років 10 місяців 10 днів;
стаж прокурора - 4 роки 5 місяців 8 днів;
стаж держаної служби 9 років 4 місяці 3 дні.
Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 № 1515-VIII "Про звільнення суддів" ОСОБА_1 звільнено з посади судді Жовтневого районного суду міста Харкова у зв`язку із поданням заяви про звільнення з посади судді за власним бажанням.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що враховуючи приписи пункту 12 статті 3 Закону №889-III та той факт, що на момент звернення до Управління ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3732-ХІІ ОСОБА_1 працювала на посаді судді і стаж роботи державного службовця позивачки складав лише 9 років 4 місяці 3 дні, вона не мала права на призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону про держслужбу 1993 року.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суди попередніх інстанції безпідставно зазначили про наявність у неї лише 9 років 4 місяців та 3 днів - стажу державної служби, не врахувавши та не надавши правової оцінки тому, що згідно із Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (далі - Порядок № 229) до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах суддів та прокурорів.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.
15. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. На час виникнення спірних відносин, принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначалися Законом № 889-VIII.
17. Разом з цим, відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон про держслужбу 1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
18. Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону 1058-IV, у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
19. Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.