ПОСТАНОВА
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа №826/12435/15
адміністративне провадження №К/9901/29844/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/12435/15
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини (далі - ВЧ) А 2215 Бориспільського гарнізону Міністерства оборони України (далі - Міноборони), Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (далі - Головне КЕУ ЗСУ, ЗСУ, відповідно), Міноборони, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комісія з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗСУ, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційної скаргою ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2016, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Добрянської Я.І., суддів Кузьменко В.А., Федорчук А.Б. та
ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Ганечко О.М., Літвіної Н.М., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 24.06.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
визнати такою, що не відповідає вимогам житлового законодавства відмову Головного КЕУ ЗСУ щодо зняття статусу службового житла з квартири АДРЕСА_3 ;
зобов`язати Головне КЕУ ЗСУ надати Міноборони в особі Міністра оборони України проект доповіді про виключення із числа службових квартири АДРЕСА_3 ;
зобов`язати ВЧ А 2215 Бориспільського гарнізону Міноборони звернутися до Бориспільської міської державної адміністрації Київської області з клопотанням щодо виключення із числа службових квартири АДРЕСА_3 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на безпідставність відмови Головного КЕУ ЗСУ щодо виключення із числа службових квартири АДРЕСА_3 , оскільки ним було надано всі необхідні документи для виключення житла з числа службового, а Головне КЕУ ЗСУ жодним чином не обґрунтувало свою відмову у вчиненні таких дій.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 12.05.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017, відмовив в задоволенні позовних вимог.
3. 20.02.2017 ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21.02.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою та витребував матеріали справи.
5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
6. Пунктом 4 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 №780/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
9. Протоколом розподілу справи від 20.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.
10. Ухвалою судді Верховного Суду від 24.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що після закінчення у 1993 році Чернігівського Вищого військового авіаційного училища льотчиків імені Ленінського комсомолу позивач до 2011 року проходив військову службу в Збройних Силах України.
Згідно із наказом Міністра оборони України від 21.12.2011 № 1467 полковника ОСОБА_1, заступника командира 15 бригади транспортної авіації Повітряних ЗСУ звільнено з військової служби у запас за пунктом "а" статті 26 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із закінченням строку контракту). Календарна вислуга років позивача становить 22 роки 4 місяці, пільгова - 39 років.
З виписки з протоколу житлової комісії (спільного засідання адміністрації та комітету профспілки військової частини А2214) від 26.02.2005 № 26 видно, що позивачу, який з 03.03.1995 перебуває на квартирному обліку, у складі сім`ї з двох чоловік, вирішено надати двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_3 . У зв`язку з цим та відповідно до рішення виконкому Бориспільської міської ради Київської області від 13.12.2005 № 780 позивачу видано ордер від 16.12.2005 № 133 на зайняття вищевказаної службової квартири.
17.10.2014 позивач звернувся до житлової комісії ВЧ А2215 з рапортом (заявою) щодо клопотання перед Київським КЕУ про виключення зі складу службової двокімнатної квартири АДРЕСА_3, яку він отримав зі збереженням права перебування на квартирному обліку.
Згідно з даними протоколу від 17.10.2014 № 10 житлова комісія ВЧ А2215 вирішила клопотати перед Київським КЕУ про забезпечення та погодження розподілу жилої площі для постійного проживання шляхом виключення зі складу службових двокімнатної квартири АДРЕСА_3 відповідно до пунктів 1.3, 2.18, 3.5, 10.11, розділу 4 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 19.06.2014 № 401.
Згідно із протоколом засідання комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗСУ від 22.01.2015 № 16 позивачу відмовлено у виключенні із числа службових квартир АДРЕСА_3, оскільки він безпідставно перебуває на квартирному обліку та доручено начальнику Київського КЕУ розглянути питання щодо зняття його з квартирного обліку.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а також, зокрема з, того, що у Головного КЕУ ЗСУ відсутні повноваження приймати рішення щодо виключення квартир із числа службових, оскільки через нього лише подаються до вищевказаної комісії списки розподілу житлової площі, в тому числі й стосовно виключення житла із числа службового.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
13. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована, зокрема тим, що він абсолютно законно перебуває на квартирному обліку військової частини та гарнізону після звільнення в запас. А Головне КЕУ ЗСУ, маючи всі законні підстави, не подало до Міністра оборони України проект доповіді про виключення зазначеної вище квартири із числа службових.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
15. Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
16. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
17. На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
18. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
19. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
20. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.