ПОСТАНОВА
Іменем України
06 травня 2020 року
Київ
справа №370/2050/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43495/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бевзенка В.М., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень незаконним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Літвіної Н.М., Ганечко О.М., Коротких А.Ю. від 19 вересня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - ГТУЮ у Київській області, відповідач), в якому просила:
- визнати нечинним та скасувати рішення Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області № 29296515 від 18 квітня 2016 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;
- зобов`язати зареєструвати право власності на домоволодіння, загальною площею 53,2 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782601:01:007:0043, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відмова відповідача у здійсненні державної реєстрації речового права є необґрунтованою та такою, що суперечить Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 4 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням виконавчого комітету Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області № 80 від 20 листопада 2015 року "Про зміну в нумерації земельних ділянок, житлових (садових) будинків та будівель, які знаходяться на території сільської ради" вирішено внести зміни в нумерацію житлового будинку та земельної ділянки, що розміщені на території Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області та рахуються за ОСОБА_2, з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1, а тому відмова відповідача у здійсненні державної реєстрації з підстав наявності розбіжностей у документах щодо адреси є протиправною.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Київській області задоволено частково, постанову Макарівського районного суду Київської області від 4 квітня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано неправомірним та скасовано рішення Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області № 29296515 від 18 квітня 2016 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії з державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна є прямим втручанням у його дискреційні повноваження та порушує конституційний принцип розподілу влади. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що з 1 травня 2016 року припинено надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень територіальними органами Міністерства юстиції України, тобто повноваження у сфері державної реєстрації, передано відповідним органам місцевого самоврядування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у частині задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ГТУЮ у Київській області звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки тому, що, здійснюючи державну реєстрацію речового права, державний реєстратор має провести аналіз поданих документів, пересвідчитись у їх справжності та достовірності. Оскільки під час такої перевірки було виявлено розбіжність у поданих документах відповідач вважає, що правомірно відмовив у проведенні державної реєстрації.
Скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив доводи апеляційної скарги про те, що договір купівлі-продажу від 30 вересня 2007 року є нікчемним у силу положень статті 220 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки не посвідчений нотаріально; нікчемність договору купівлі-продажу, на думку скаржника, стала підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації.
Від ОСОБА_1 відзиву або заперечення на касаційну скаргу ГТУЮ у Київській області не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не є перешкодою для перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 8 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 370/2050/16-а, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не було закінчено.
Ухвалою Верховного Суду від 5 травня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 370/2050/16-а за касаційною скаргою ГТУЮ у Київській області суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Учасники справи до суду касаційної інстанції письмових клопотань не заявляли.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що згідно договору купівлі-продажу, укладеного 30 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, акта прийому-передачі майна від 30 вересня 2007 року, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила належний ОСОБА_2 житловий будинок під номером 22 з надвірними будівлями та спорудами, що в цілому складає домоволодіння та знаходиться в АДРЕСА_1 Будинок побудований в 1950 році, розташований на земельній ділянці, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782601:01:007:0043, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарчих споруд.
У 2008 році ОСОБА_1 зміна прізвище з " ОСОБА_1 " та " ОСОБА_1 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 8 листопада 2008 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
Рішенням постійно діючого третейського суду при Українській Товарній Біржі "Українська Товарна Біржа" від 12 жовтня 2007 року в справі № 000235-2/07 визнано дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку площею 53.2 кв м, від 30 вересня 2007 року, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782601:01:007:0043, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Також даним рішенням третейського суду за позивачем визнано право власності на домоволодіння загальною площею 53,2 кв м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки, площею 0,2500 га кадастровий номер 3222782601:01:007:0043, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Дане рішення набрало законної сили.
Рішенням виконавчого комітету Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області № 80 від 20 листопада 2015 року "Про зміну в нумерації земельних ділянок, житлових (садових) будинків та будівель, які знаходяться на території сільської ради", вирішено внести зміни в нумерацію житлового будинку та земельної ділянки, що розміщені на території Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області та рахуються за ОСОБА_2, з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 .
Згідно з рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 29296515 від 18 квітня 2016 року за підписом державного реєстратора прав на нерухоме майно Богач Ю.І. Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області позивачу відмовлено у державній реєстрації права приватної власності у зв`язку з розбіжністю, а саме: заявлене право на нерухоме майно, що розташоване: АДРЕСА_1, подані документи на нерухоме майно, що розташоване: АДРЕСА_1, що унеможливлює проведення державної реєстрації права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження ГТУЮ у Київській області у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі - у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 1952-IV).
Відповідно до статті 4 Закону № 1952-IV обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Згідно з положеннями частини першої статті 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
За правилами, встановленими частиною першою статті 15 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться у такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 1952-IV заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.