ПОСТАНОВА
Іменем України
05 травня 2020 року
Київ
справа №826/678/16
адміністративне провадження №К/9901/32749/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЗ Холдинг" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 (судді: Кузьмишина О.М. (головуючий), Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.) у справі № 826/678/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЗ Холдинг" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СЗ Холдинг" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2015:
- №0004062202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 317 595,00 грн (основний платіж - 211 730,00 грн, штрафна санкція - 105 865,00 грн);
- №0004072202, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 285 836,00 грн (основний платіж - 190 557,00 грн, штрафна санкція - 95 279,00 грн).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Товариством порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються на припущеннях, натомість позивач має документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2017 позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ з огляду на фактичне здійснення таких господарських операцій, що підтверджено первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства суд дійшов висновку про відсутність реальних наслідків господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "Креденсінвест" та ТОВ "Укр.Сервіс Груп", з огляду на не підтвердження таких належними первинними документами, а також відсутності у вказаних контрагентів відповідних ресурсів для ведення діяльності, що виключає право позивача формувати дані податкового обліку за такими операціями.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.06.2017.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та ПДВ, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від №538/26-54-22-02-33742113 від 15.06.2004, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Креденсінвест" та ТОВ "Укр.Сервіс Груп" за грудень 2014 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.149.1 ст.149, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 190 557,00 грн за 2014 рік та занижено податкове зобов`язання по ПДВ на загальну суму 211 730,00 грн за грудень 2014року.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ "Креденсінвест" та ТОВ "Укр.Сервіс Груп" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що позивачем не надано до перевірки первинні документи в підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, за якими позивачем було сформовано витрати та податковий кредит, крім того, у вказаних контрагентів відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю виробничих активів.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що господарські правовідносини між позивачем та контрагентами ТОВ "Креденсінвест" та ТОВ "Укр.Сервіс Груп" відбувались у межах договорів поставки, надання робіт та послуг.
В підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем до суду було надано копії документів:луг рахунків - фактур, видаткових накладних, податкових накладних, актів надання послуг.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги Товариство посилається на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи. В касаційній скарзі інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в позовній заяві не вказано, в чому саме за встановлених обставин полягає порушення (неправильне застосування) судом норм матеріального права позивач в касаційній скарзі не наводить. Фактично Товариство просить переоцінить встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи.
9. Контролюючим органом (відзиву) заперечень на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 44.6 статті 44.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
10.3. Пункт 85.2 статті 85.
Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
10.4. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
10.5. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.6. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.7. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.8. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.