ПОСТАНОВА
Іменем України
05 травня 2020 року
Київ
справа №814/4388/15
адміністративне провадження №К/9901/28050/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року (суддя Гордієнко Т.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року (судді: Лук`янчук О.В. (головуючий), Градовський Ю.М., Кравченко К.В.) у справі № 814/4388/15 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський хлібозавод № 1" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський хлібозавод № 1" (далі - позивач, ТОВ "Миколаївський хлібозавод № 1") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.08.2015 № 0000892202, № 0000912202, № 0000922204.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.08.2015 № 0000892202, № 0000912202, № 0000922204 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини, а господарські операції позивача з контрагентами мали реальний характер, що підтверджується належними первинними документами. Крім того, позивач зазначає, що порушень норм Положення про ведення касових операцій при здійсненні господарської діяльності не допускав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.08.2015 № 0000892202, № 0000912202. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.08.2015 № 0000922204 в частині, на суму 25 340,52 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки надані позивачем документи підтверджують реальність його господарських операцій з контрагентом. Крім того, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.08.2015 № 0000922204 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства в частині застосування суми штрафних(фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 25 340,52 грн, оскільки видача готівки була здійснена на підставі видаткової відомості, що відповідає положенням п.п. 3.5, 3.6 гл. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (затвердженої постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Миколаївський хлібозавод № 1" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що актом перевірки від 10.08.2015 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Миколаївський хлібзавод № 1" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013" встановлено порушення пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, пп. 139.1.9, п. 139.1 п. 139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 148 528,00 грн, п. 187.1, ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 164 496,00 грн, п. 3.5, п. 3.6 гл. Положення № 637, видача готівки з каси по ВКО, в яких сума виданої готівки не підтверджена підписом одержувача склала 15 500,00 грн, що призвело до перевищення ліміту каси на загальну суму 12 670,26 грн, п. 2.6 гл. 2 Положення № 637 встановлено несвоєчасне оприбуткування суми готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі розрахункових операцій від 19.03.2013 на підставі фіскального звітного чеку № 1126 в розмірі 1 220,23 грн від 14.04.2013.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.08.2015: № 0000892202, в зв`язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 148 528,00 грн та 37 132,00 грн штрафні санкції, № 0000912202, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 164 496,00 грн та 82 248,00 грн штрафні санкції, № 0000922204 про застосування суми штрафних(фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 31 441,67 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки контролюючим органом встановлено, що позивач задекларував у перевіряємому періоді господарські операції з контрагентами ТОВ "ТД "Укрцветмет", ПП "Панас", ТОВ "Аріона-Торг", ТОВ "Інструментальний сервіс", ТОВ "Р-ПРОФІ", ПАТ "Імперія-С", ТОВ "ТД "Мегатекс". Контролюючим органом встановлено, що по взаємовідносинах між ТОВ "Миколаївський хлібзавод № 1" та ТОВ "ТД "Укрцветмет" позивач надав договір купівлі-продажу № 69 від 22.03.2013, податкову та видаткову накладну, платіжні доручення. Операція з придбання матеріалів відображена у бухгалтерському обліку. По правовідносинах ФГ "БОНА ДЕА" (перейменовано в ФГ "МК Степ") до перевірки надано договір поставки від 26.07.2013 № 80, видаткову та податкову накладну від 26.07.2013 на придбання пшениці 2 класу, операції з придбання відображенні в бухгалтерському обліку. По правовідносинах позивача з ПП "Панас" зазначено, що до перевірки надано видаткову та податкову накладну на придбання солоду, операції з придбання відображені у бухгалтерському обліку, оплата за товар здійснена з розрахункового рахунку. По контрагенту позивача ТОВ "Аріона-Торг" до перевірки надано договір, акт приймання-передачі природного газу та податкову накладну від 31.10.2013. Позивач надав контролюючому органу по відносинам з контрагентом ТОВ "Інструментальний сервіс" видаткову та податкову накладну від 13.02.2014 на придбання поліуретану на суму 3 765,00 грн, операція проведена по бухгалтерському обліку, оплата здійснена за товар. До перевірки по взаємовідносинах з ТОВ "Восток-сервіс-Миколаїв" позивачем надано видаткові та податкові накладні на придбання полотна нетканого, ганчір`я, рукавичок, операції з придбання відображені в бухгалтерському обліку, розрахунок з контрагентом за товар здійснено. До перевірки позивачем по правовідносинах з ТОВ "Р-ПРОФІ" надані податкові та видаткові накладні, договір купівлі-продажу від 14.04.2014, 06.05.2014, операції відображені в бухгалтерському обліку, розрахунок проведено. Позивачем до перевірки надано податкові та видаткові накладні, виписані ПАТ "Імперія-С", договір поставки від 01.07.2014 олії соняшникової дезодорованої, товарна-транспортна накладна, операція з придбання відображена у бухгалтерському обліку, розрахунок проведено шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку. До перевірки по контрагенту ТОВ "ТД "Мегатекс" позивачем надано видаткові та податкові накладні, договір купівлі-продажу висівок пшеничних від 12.08.2014, до перевірки товарно-транспортні накладні не надано, операції з придбання відображені в бухгалтерському обліку, товар оплачено.
Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що копії зазначених первинних документів містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг а також підтверджують факт використання придбаного товару у господарській діяльності позивача. При цьому у вказаному акті перевірки та під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, відповідачем не зазначено щодо відсутності відповідних первинних документів, а також не зазначено зауважень щодо їх складання.
Щодо посилань контролюючого органу на: акт від 12.12.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки фермерського господарства ФГ "БОНА ДЕА", в якому зазначено, що в зв`язку з ненаданням підприємством документів для проведення зустрічної звірки неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій; акт від 20.05.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ПП "Панас", згідно якого неможливо підтвердити факт реального здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями; акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Аріона-торг"; акт від 31.07.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Р-ПРОФІ", в якому зазначено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначили, що такі є безпідставними, оскільки вказана інформація не є джерелом отримання податкової інформації, яка згідно положень статті 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаних контрагентів не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства саме позивачем. На час укладення та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстрованими в ЄДРПОУ, були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю та були платниками податку на додану вартість.
Щодо посилань контролюючого органу на нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "ТД "Мегатекс", у зв`язку з визнанням його 26 лютого 2015 року банкрутом, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що такі є безпідставними, оскільки вказаний контрагент позивача на час здійснення господарських операцій був зареєстрований як суб`єкти підприємницької діяльності - юридична особа та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також зареєстрований платником податку на додану вартість.
На підтвердження зберігання та транспортування пшениці у кількості 23 т. за результатом операції з придбання пшениці 2 класу, здійсненою між "МК СТЕП" та позивачем, надано копії складської квитанції на зерно № 210 АФ 752201, прибуткова накладна № 270550 від 26.07.2013, видаткова накладна № РН-0000036, податкова накладна № 14/2, платіжне доручення про перерахунок коштів, акт про переробку зерна.
Також позивачем було надано технічний акт про обсяги спожитого (протранспортированого) природного газу від 31.10.2013, який складений ПАТ "Миколаївгаз", згідно якого позивач за жовтень 2013 року згідно показів приладів обліку та виробничо технологічних втрат спожив 4,419 тис.м куб поставлених від ТОВ "Аріона-торг", прибуткові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, що підтверджують рух товару від контрагента позивача та оприбуткування товару позивачем.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в акті перевірки зазначено, що у видаткових касових ордерах № 605 від 20.05.2013 на суму 5 000,00 грн (одержувач ОСОБА_1 ) та ВКО № 1486 від 05.12.2013 на суму 10 500,00 грн (одержувач ОСОБА_2 ) відсутні підписи одержувачів готівкових коштів. Однак, судами встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що видача готівки була здійснена на підставі видаткової відомості № 36 від 20.05.2013 та № 51 від 05.12.2013, в яких сума виданої готівки підтверджується підписом одержувачів коштів. Вказані видаткові відомості було надано як до перевірки так і до заперечень до акту видаткові відомості № 36 від 20.05.2013 року № 51 від 05.12.2013 року, у яких міститься підпис одержувача грошових коштів .
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) щодо оформлення позивачем відповідних первинних документів, а також того, що надані позивачем до перевірки первинні документи не підтверджують реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
10.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.3. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.
Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.5. Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.