Постанова
Іменем України
28 квітня 2020 року
місто Київ
справа № 359/910/18
провадження № 61-3624св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Олійник А. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Військова частина А2215,
третя особа - Київське квартирно-експлуатаційне управління,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини А2215 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2018 року у складі судді Муранової-Лесів І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Кулішенка Ю. М., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відновлення на квартирному обліку.
Позивач обґрунтовував позов тим, що проходив військову службу та 31 липня 2008 року звільнений у запас за станом здоров`я з правом носіння військової форми одягу. Вислуга років становить більше 20 років, перебуває на пенсії за вислугою років з 2008 року. Згідно з протоколом від 14 червня 1994 року його разом з сім`єю: дружиною, сином та дочкою зараховано на квартирний облік, а 18 серпня 1994 року зараховано у списки особового складу і всіх видів забезпечення. На час звернення до суду із позовом він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 . Проте, житлова комісія ВЧ А2215, як зазначено у витязі з протоколу від 22 листопада 2017 року № 15, вирішила скасувати рішення від 14 червня 1994 року та перенести дату зарахування на квартирний облік з 14 червня 1994 року на 04 жовтня 1997 року, оскільки відсутні документи, що підтверджують факт прописки позивача та членів його сім`ї у м. Бориспіль на час поставлення на квартирний облік. Під час взяття його на квартирний облік 14 червня 1994 року дотримано всі вимоги чинного на той час законодавства, його взято на облік за місцем проходження служби та місцем тимчасової реєстрації, про що зазначено у відповідному рішенні комісії. Перенесення його місця в черзі з квартирного обліку з 14 червня 1994 року на 04 серпня 1997 року лише з тієї причини, що він 03 жовтня 1997 року отримав новий паспортний документ, в якому відповідно проставлено штамп про прописку, є надуманим та таким, що порушує встановлені законом гарантії права на поліпшення житлових умов позивача.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав, вважав його необґрунтованим.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
РішеннямБориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року, позов задоволено. Визнано недійсним рішення житлової комісії ВЧ А2215 м. Бориспіль, яке оформлено протоколом від 22 листопада 2017 року № 15 про відміну рішення житлової комісії ВЧ А2215 від 14 червня 1994 року № 1 та в частині перенесення дати зарахування на квартирний облік старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 . Зобов`язано ВЧ А2215 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку у ВЧ А2215 м. Бориспіль з 14 червня 1994 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що будь-яких належних і допустимих доказів того, що позивач був зарахований 14 червня 1994 року на квартирний облік внаслідок подання ним відомостей, що не відповідають дійсності, або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік, судуне надано.
Також не надано доказів того, що оспорюване позивачем рішення житлової комісії ВЧ А2215 від 22 листопада 2017 року (протокол № 15) письмово доведено до відома позивача у визначений Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 (далі - Інструкція), п`ятнадцятиденний строк. При цьому, той факт, що засідання житлової комісії 22 листопада 2017 року проводилося без присутності звільненого з військової служби позивача, відповідачем не оспорюється, докази того, що позивач викликався (повідомлявся) про таке засідання, суду також надані не були.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у лютому 2019 року, ВЧ А2215 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги той факт, що у житловій (обліковій) справі позивача та у матеріалах справи відсутні належні докази щодо дати та місця його реєстрації станом на 14 червня 1994 року. Отже, позивача взято на облік у 1994 році внаслідок неправомірних дій службових осіб під час вирішення питання про його взяття на квартирний облік.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві ОСОБА_1 просив касаційну скаргу залишити без задоволення внаслідок її необґрунтованості.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у лютому 2019 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до якої судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи в межах доводів касаційної скарги, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до виписки з наказу командира ВЧ А2215 від 18 серпня 1994 року № 120 прапорщика ОСОБА_1 з 17 серпня 1994 року зараховано в списки особового складу частини, всі види забезпечення.
Наведене також підтверджується витягом з особової справи та витягом із наказу від 31 липня 2008 року № 31-пм, з яких випливає, що ОСОБА_1 з 13 листопада 1980 року проходив військову службу у Збройних Силах, а 31 липня 2008 року звільнений з військової служби у запас за станом здоров`я. З 03 жовтня 2008 року його виключено зі списків особового складу частини, усіх видів забезпечення. Постійним або службовим житлом не забезпечений.
Згідно з довідкою від 26 грудня 2017 року № 565 ОСОБА_1 з 2008 року перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області й отримує пенсію за вислугу років.
З досліджених судом письмових доказів також встановлено, що 14 червня 1994 року за рапортом прапорщика ОСОБА_1 про зарахування на квартирний облік, житлова комісія ВЧ А2215 постановила зарахувати на квартирний облік з 14 червня 1994 року при ВЧ А2215 прапорщика ОСОБА_1 з сім`єю у складі: дружина ОСОБА_2, син ОСОБА_3, дочка ОСОБА_4, який у м. Борисполі прописаний тимчасово за адресою ВЧ А2215. Зазначена обставинами підтверджується випискою з протоколу від 14 червня 1994 року № 1.
Та обставина, що позивач постановлений на облік згідно з рішенням житлової комісії ВЧ А2215 з 14 червня 1994 року, визнано сторонами, відповідачем не оспорюється.
З долучених до матеріалів справи документів також встановлено, що 28 лютого 2008 року комісією перевірено житлові умови прапорщика ОСОБА_1, який разом із сім`єю у складі 3-х осіб: дружина, сина, дочка, проживають в однокімнатній квартирі АДРЕСА_4 . Висновок комісії такий: потребує покращення житлових умов. Зазначене підтверджується довідкою про перевірку житлових умов.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на момент зарахування позивача на квартирний облік) встановлено, що військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою.