У Х В А Л А
28 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 492/1519/15-ц
Провадження № 14-558 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння і
в с т а н о в и л а:
15 січня 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, згідно з якою касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена. Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 04 жовтня 2016 року та ухвала Апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2017 року скасовані та провадження у справі закрите.
24 лютого 2020 року (вх. № 96/0/255-20 від 02 березня 2020 року) відповідач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, у якому просить стягнути із ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 6 079,59 грн, за подання касаційної скарги у сумі 6 630 грн та у зв`язку із виконанням рішення суду першої інстанції судовий збір у сумі 6 026,90 грн. На підтвердження зазначених сум ОСОБА_1 надав копії квитанцій та розпорядження начальника відділу державної виконавчої служби від 15 травня 2018 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені у заяві ОСОБА_1 доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ця заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя вказаної статті).
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Велика Палата Верховного Суду постановою від 15 січня 2020 року не змінила судові рішення та не ухвалила нове, а закрила провадження у справі, розподіл судових витрат не здійснювався.
Разом із цим Велика Палата Верховного Суду вважає, що в ухваленні додаткового рішення про розподіл судових витрат слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина п`ята статті 142 ЦПК України).
Як вбачається із заяви, ОСОБА_1 просить стягнути на його користь судовий збір, стягнений з нього на виконання скасованого судового рішення, та судовий збір, сплачений ним при розгляді справи.
Так, відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п`ята статті 7 цього Закону).
Велика Палата Верховного Суду вважає, що немає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_2 судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, що складаються зі сплаченого судового збору у загальній сумі 18 736,49 грн.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що повернення судового збору, стягнутого судом першої інстанції, розглядається в порядку повороту виконання судового рішення судом першої інстанції, оскільки відповідного клопотання здійснити поворот виконання рішення Арцизького районного суду Одеської області від 04 жовтня 2016 року в справі № 492/1519/15-цв частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6 026,90 грн судового збору за подання позовної заяви, ОСОБА_1 до суду касаційної інстанції відповідно до вимог частини п`ятої статті 444 ЦПК України не заявляв.