Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 425/1907/17
провадження № 51-5704 км 18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О. В.,
прокурора Кузнецова С. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Кім Р. В., який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Луганського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201713030000664, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рубіжного Луганської області, зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останнього разу: 7 червня 2017 року вироком Рубіжанського міського суду Луганської області за ч. 2 ст. 389 з призначення покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 22 дні, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луганського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 30 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1 скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 1 ст. 309 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
За сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання у виді 6 місяців позбавлення волі за вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 7 червня 2017 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Строк відбуття покарання за даним вироком визначено рахувати з 20 серпня 2019 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року у строк відбуття призначеного судом покарання, зараховано строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з 30 червня 2017 року по 20 серпня 2019 року у співвідношенні один день попереднього ув`язнення двом дням позбавлення волі.
У решті вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 30 листопада 2017 року залишено без змін.
Згідно з вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 30 листопада 2017 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він умисно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжки), поєднані з проникненням у житло, інше приміщення, чим завдав матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 у розмірі 1 100 грн, потерпілій ОСОБА_3 у розмірі 1 100 грн, потерпілому ОСОБА_4 у розмірі - 1 200 грн.
У листопаді 2016 року ОСОБА_1, знаходячись на території центрального парку по проспекту Кірова 2-г у м. Рубіжне Луганської області, зірвав декілька дикорослих кущів коноплі, які переніс до місця свого мешкання по АДРЕСА_2, де виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс для особистого споживання та незаконно зберігав його без мети збуту.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить вирок Луганського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 72 КК прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону від 26 листопада 2015 року 838-VIII, ст. 1 Закону України "Про попереднє ув`язнення" застосував закон, який не підлягав застосуванню, зарахував у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 15 березня 2018 року по 5 березня 2019 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, незважаючи на те, що в цей період часу ОСОБА_1 не перебував у статусі обвинуваченого, а набув статус засудженого та відбував покарання у виді позбавлення волі.