Постанова
іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 344/13061/16-к
провадження № 51-6352км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Чемеринського Л. Я., (у режимі відеоконференції),
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),
захисників Мнишенко І. Є., Бондарчука М. В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Чемеринського Л.Я. на ухвалуІвано-Франківського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області ухвалою від 19 вересня 2019 року застосований стосовно обвинувачених ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено до 17 листопада 2019 року включно із застосуванням застави.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу.
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 26 вересня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадженняза апеляційною скаргою прокурора на вказану ухвалу суду першої інстанції та повернув апеляційну скаргу.
Вимоги та узагальнені доводи, викладені в касаційній скарзі
У касаційній скарзі прокурор, покликаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.Вважає, що ухвалу суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржено в апеляційному порядку, а тому апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, обмеживши його право на апеляційний перегляд судового рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
У судовому засіданні прокурор Чемеринський Л. Я. просив задовольнити його касаційну скаргу, захисники Мнишенко І. Є., Бондарчук М. В., обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили залишити без задоволення касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи, викладені в касаційній скарзі прокурора, щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягали в тому, що апеляційний суд безпідставно відмовив йому у відкритті апеляційного провадження та повернув апеляційну скаргу, є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Згідно з ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як убачається з матеріалів провадження, Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 26 вересня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадженняза апеляційною скаргою прокурора на ухвалу суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою та повернув апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги прокурора, суд у мотивувальній частині ухвали зазначив, що апеляційну скаргу подано особою, яка не має права на оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою під час судового провадження, та дійшов висновку про необхідність повернення вказаної скарги.
З таким висновком погоджується і суд касаційної інстанції.
Статтею 392 КПК визначено перелік судових рішень, зокрема ухвал суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному поряду.
Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 цієї статті в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру та інші ухвали у випадках, передбачених КПК.
Проте нормами КПК прямо не передбачено можливостіапеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.