Постанова
Іменем України
04 травня 2020 року
м. Київ
справа № 523/11294/16-ц
провадження № 61-37144 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Міст Інфоцентр",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року у складі судді Виноградової Н.В. та постанову апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Сегеди С. М., Кононенко Н. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Міст Інфоцентр" (далі - ТОВ "Міст Інфоцентр") про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Позовна заява мотивована тим, що з липня 2015 року він працював на посаді територіального менеджера відділу регіонального розвитку ТОВ "Міст Інфоцентр".
Відповідачем чинились йому перешкоди у виконанні трудових обов`язків, він працював віддалено. ТОВ "Міст Інфоцентр" свої зобов`язання перед ним не виконувало, у тому числі не виділялися кошти на придбання палива для автомобіля, змінювалися умови оплати бонусної частини заробітної плати, затримувалася виплата заробітної плати.
У грудні 2015 року через електронну пошту відповідачем було повідомило його про припинення трудових відносин та направлено пропозиція про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, з чим він не погодився. Він направив на адресу відповідача заяву про звільнення на підставі статті 39 КЗпП України, у зв`язку з порушенням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю.
24 лютого 2016 року наказом відповідача його було звільнено на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, за прогул без поважних причин.
Вважав своє звільнення незаконним, оскільки він прогул без поважних причин не допускав. Відповідачем при звільненні не було виплачено йому усіх належних сум, чим порушено його трудові права.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд визнати своє звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України незаконним; визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ "Міст "Інфоцентр" від 24 лютого 2016 року № 3 про його звільнення; визнати підставу звільнення відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України незаконною; змінити підставу звільнення, вказавши формулювання звільнення - за власним бажанням у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю (частина третя статті 38 КЗпП України); змінити дату звільнення на день ухвалення судом рішення. Також просив стягнути з відповідача: недонараховану компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 3 420 грн 65 коп.; вихідну допомогу у розмірі 23 167 грн 98 коп.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 117 244 грн 02 коп.; недоплачену суму з посадового окладу відповідно до штатного розпису у розмірі 3 030 грн 64 коп.; заробітну плату за січень 2016 року у розмірі 2 722 грн; заробітну плату за період з 01 лютого 2016 року по 25 лютого 2016 року у розмірі 2 462 грн 76 коп.; бонусну складову заробітної плати за листопад 2015 року у розмірі 100 грн; бонусну складову заробітної плати за грудень 2015 року у розмірі 4 050 грн; кошти за амортизацію при використанні власного транспортного засобу у грудні 2015 року у розмірі 750 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач, як територіальний менеджер, був зобов`язаний повідомити свого безпосереднього керівника - генерального директора, оскільки посада регіонального менеджера була вакантною, про своє місцезнаходження та роботу на певному відділенні товариства. Надані позивачем переписки по електронній пошті не є належними доказами, оскільки не містять електронних цифрових підписів та інформації про їх сторін, у тому числі осіб з повноваженнями представляти інтереси відповідача.
Ураховуючи викладене, оскільки факт прогулу позивача без поважних причин підтверджено належними доказами, у тому числі поясненнями позивача, який вказав про те, що через відсутність виділення коштів на придбання палива для автомобіля, вимкнення корпоративної пошти та відсутність засобів корпоративного зв`язку він працював вдома, тому його звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України є законним, правових підстав для зміни формулювання звільнення на частину третю статті 38 КЗпП України немає, як і для застосування статті 235 КЗпП України.
Компенсація за невикористану відпустку розрахована та виплачена відповідачем на користь позивача, унаслідок чого вимоги останнього у цій частині є безпідставними. Відсутні правові підстави для виплати вихідної допомоги ОСОБА_1 згідно зі статтею 44 КЗпП України. Отже, оскільки з позивачем проведено повний розрахунок при звільненні, що підтверджується платіжним дорученням від 31 березня 2016 року, то відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
На підтвердження того, що посадовий оклад територіального менеджера у період з липня 2015 року по лютий 2016 року становив 2 142 грн ТОВ "Міст Інфоцентр" було надано відомості по нарахуванню (виплаті) заробітної плати територіальних менеджерів за вказаний період та наказ відповідача від 15 січня 2016 року № 1 "Про внесення змін до штатного розпису", тому безпідставними є вимоги позивача про стягнення недоплачених сум з посадового окладу.
Підстав для виплати позивачу заробітної плати за січень 2016 року та за період з 01 лютого по 25 лютого 2016 року немає, так як ОСОБА_1 у цей період був відсутній та не виконував свої посадові обов`язки, що підтверджується актами про відсутність та відповідає Договору про особливі умови. Премія працівникам виплачується на розсуд відповідача, як роботодавця, тобто є правом останнього, а не обов`язком. За весь період роботи позивача у ТОВ "Міст Інфоцентр" амортизація за використання власного транспортного засобу не нараховувалась та не виплачувалась у зв`язку з відсутністю для цього підстав, договір оренди транспортного засобу не укладався.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що факт невиходу позивача на роботу зафіксовано в актах про відсутність працівника на роботі, цьому передували, надіслані відповідачем листи останньому з проханням надати пояснення та відповідні докази, на підтвердження поважності причин відсутності його на роботі, які не подані.
Позивачем не підтверджено факт погодження з відповідачем, як роботодавцем, умов роботи віддалено, що передбачено Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими наказом ТОВ "Міст Інфоцентр" від 01 грудня 2014 року.
Вимога позивача про виплату компенсації за невикористану відпустку є безпідставною, оскільки останнім невірно вказано розмір заробітної плати при розрахунку цієї компенсації. Не підлягає виплаті вихідна допомога, так як з позивачем були припинені трудові відносини на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, тому відсутні правові підстави для її виплати. Посилання ОСОБА_1 на недоплату відповідачем сум з посадового окладу та стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є безпідставними, оскільки з позивачем був проведений розрахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 31 березня 2016 року № 1727, а у січені 2016 року та з 01 лютого по 25 лютого 2016 року останній був відсутній на роботі і фактично свої посадові обов`язки не виконував, що підтверджується відповідними актами. Амортизація за використання власного транспортного засобу, за весь період роботи позивача у ТОВ "Міст Інфоцентр", не нараховувалась та не виплачувалась, у зв`язку з відсутністю для цього підстав, договір оренди транспортного засобу або використання найманим працівником власного транспортного засобу не укладались.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.