Постанова
Іменем України
04 травня 2020 року
м. Київ
справа № 750/5901/18-ц
провадження № 61-5321св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 листопада 2018 року у складі судді Требух Н. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду
від 07 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Харечко Л. К., Бечка Є. М., Лакізи Г. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином.
Позов мотивовано тим, що вироком Новозаводського районного суду
м. Чернігова від 29 червня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 122 КК України, а саме: нанесенні їй тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що потягло за собою втрату загальної працездатності на 15 %.
Зазначала, що за час лікування нею було придбано медикаменти, та оплачено правову допомогу у зв`язку із розглядом вказаного кримінального провадження.
Також, посилалася на те, що діями відповідача їй завдано моральної шкоди.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути на її користь з відповідача: майнову шкоду у розмірі 13 000,00 грн, що складається із: витрат на лікування - 5 000,00 грн та витрат на правову допомогу під час розгляду кримінальної справи - 8 000,00 грн; моральну шкоду -
500 000,00 грн та компенсацію втрати працездатності щомісячними платежами у розмірі мінімальної заробітної плати на момент розрахунку, але не менше 1 500,00 грн щомісяця.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 листопада
2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 700,00 грн на відшкодування майнової шкоди, 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та
847,50 грн - судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно по 558,45 грн до відновлення або зростання ступеня працездатності ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі
704,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що діями відповідача було завдано шкоду здоров`ю позивачки, у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, у зв`язку із чим остання втратила загальну працездатність на 15 %, отримала третю групу інвалідності та постійно потребувала та несла додаткові витрати для покращення свого здоров`я.
Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення майнової шкоди у розмірі 3 700,00 грн, суд першої інстанції виходив із того, що така шкода полягає у придбанні позивачкою ліків та оплати медичних послуг, пов`язаних з лікуванням травм, завданих відповідачем, яка підтверджена належними доказами.
Разом із тим, суд першої інстанції вважав, що наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивачки втраченого заробітку за шкоду, завдану каліцтвом на підставі частин першої, другої статті 1195 ЦК України, оскільки внаслідок дій відповідача здоров`ю позивачки було завдано шкоди у зв`язку із чим вона, станом на час розгляду судом цієї справи не працювала.
При цьому, враховуючи обставини справи, завдані позивачці фізичні страждання, що позивачка втратила загальну працездатність на 15 %, стала особою з інвалідністю 3 групи внаслідок дій відповідача, причинно-наслідковий зв`язок між неправомірною поведінкою відповідача та завданою позивачці шкодою, а також виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, які полягали у тому, що винна особа повинна очікувати настання для неї несприятливих наслідків, які, зокрема, виражаються у відшкодуванні у достатньо значному розмірі моральної шкоди, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягали частковому задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 листопада 2018 року у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору у розмірі 704,80 грн скасовано та компенсовано зазначені судові витрати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Чернігова
від 19 листопада 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення майнової шкоди суд, першої інстанції правильно виходив із того, що причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями відповідача та тілесними ушкодженнями, отриманими позивачем, що зумовили втрату загальної працездатності на
15 % підтверджені, а тому, обґрунтовано вважав, що підлягала стягненню майнова шкода, яка полягала у придбанні позивачкою ліків та оплаті медичних послуг, пов`язаних із лікуванням травм, завданих відповідачем, яка підтверджена належними доказами.
Разом із тим, задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції правильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди, який є необхідним і достатнім, доведеним і таким, що підлягає стягненню з відповідача, враховуючи принцип розумності і справедливості, що повністю відповідає вимогам
статті 1167 ЦК України, а також роз`ясненням, наданим у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
Суд апеляційної інстанції вважав, що судом першої інстанції правильно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази та застосовано норми матеріального та процесуального права.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважав, що стягуючи із ОСОБА_2 на користь держави судового збору у розмірі 704,80 грн суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо такого стягнення, оскільки ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни та на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільняється від сплати судового збору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення з нього на користь позивачки щомісяця 558,45 грн до відновлення або зростання ступеня працездатності нею та в цій частині позовних вимог відмовлено. Змінити рішення судів попередніх інстанцій у частині стягнення з нього на користь позивачки грошового розміру моральної шкоди зменшивши його до 2 000,00 грн.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відшкодування позивачці витрат на її лікування та стягнення з відповідача на користь держави судового збору до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли, як він вважав, передчасного висновку про наявність у позивачки на час розгляду справи у суді 15 % втрати загальної працездатності та необхідності визначення розміру шкоди, заподіяної здоров`ю саме з розрахунку цих відсотків втрати загальної працездатності, оскільки такі висновки не підтверджені належними та допустимими доказами, а базуються на припущеннях суду, що є порушенням частини п`ятої
статті 263 ЦПК України.
Також, вважав, що визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, не врахував вимоги розумності і справедливості, у зв`язку із чим дійшов не правильного висновку, що розмір завданої позивачці моральної шкоди складає 10 000,00 грн. Разом із тим, вважав, що розмір такої шкоди складає 2 000,00 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Деснянського районного суду м. Чернігова.
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 червня
2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 17 січня 2018 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 122 КК України, та призначено покарання у вигляді 2-х років обмеження волі. На підставі статтей 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік, а на підставі статті 49, частини п`ятої статті 74 КК України звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності (а. с. 9-16 т. 1).
У період з 2011 року по 2017 рік ОСОБА_1 періодично перебувала на стаціонарному лікуванні з причин загострення болю внаслідок перенесеної закритої черепно - мозкової травми, яка була їй спричинена відповідачем у 2011 році.
Відповідно до висновку експерта від 02 серпня 2016 року на час проведення комісійної судово - медичної експертизи мали місце наслідки отриманої
25 травня 2011 року ОСОБА_1 закритої черепно - мозкової травми із забоєм головного мозку, що стало наслідком втрати загальної працездатності на 15 %. Цим же експертним висновком досліджувався і акт медико-соціально експертної комісії від 05 лютого 2013 року, за яким
ОСОБА_1 було встановлено 3 групу інвалідності (а. с. 29-42 том 2 кримінальної справи № 751/11288/15к).
На час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій строк інвалідності позивачки продовжений до 01 травня 2019 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.