Постанова
Іменем України
30 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 335/3055/16-ц
провадження № 61-4772св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Морозова Вікторія Миколаївна, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталя Григорівна, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2018 року у складі судді Шалагінової А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду
від 23 січня 2019 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю.,
Гончар М. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Морозової В. М., приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамули Н. Г., ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 17 травня 2013 року між ним та його матірʼю ОСОБА_4 укладений договір довічного утримання, посвідчений приватний нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозової В. М., зареєстрований у реєстрі за № 1154, за умовами якого він набув у власність 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1, взамін чого зобовʼязався забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно на умовах, що встановлені зазначеним договором.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання задоволено. Розірвано договір довічного утримання, укладений 17 травня
2013 року між ним та ОСОБА_4 . Повернуто у власність ОСОБА_4 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 2310100000:05:001:0762.
У подальшому, представникОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернувся до апеляційного суду із заявою про розʼяснення зазначеного судового рішення шляхом зазначення про: розірвання договору довічного утримання, укладеного 17 травня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу
Морозовою В. М., зареєстрованого у реєстрі за № 1154, зняття заборони на відчуження нерухомого майна зареєстрованої у реєстрі за № 1155; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 ; зобов`язання приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Морозової В. М. зареєструвати право власності на 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 2310100000:05:001:0762, за ОСОБА_4 .
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року відмовлено у задоволення заяви ОСОБА_4 про роз`яснення рішення Апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року, іншою ухвалою цього ж суду від 28 жовтня 2015 року виправлено описку в описовій та резолютивній частинах рішення суду шляхом правильного зазначення реєстраційного номеру договору довічного утримання, укладеного 17 травня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Незважаючи на те, що суд апеляційної інстанції не вирішував питання про припинення його права власності на 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1, а рішення Апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року містило описки, 28 вересня 2015 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Морозова В. М., у порушення пункту 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок від 17 жовтня 2013 року № 868), не перевірила наявності підстав для внесення запису про припинення його права власності на зазначене нерухоме майно, прийняла його до виконання та вчинила на його підставі реєстраційну дію по припиненню його права власності на 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
06 жовтня 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Коротичем М. М. проведено реєстраційну дію - здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
08 жовтня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений договір дарування частини житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н. Г., зареєстрований у реєстрі за № 1675, за умовами якого ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 належні їй 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 2310100000:05:001:0762.
Посилаючись на те, що дату укладення оспорюваного договору дарування ОСОБА_4 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, а приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу не мала визначених законом підстав для припинення його права власності на 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 0,1000 га, та скасування заборони на відчуження зазначеного нерухомого майна, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправною реєстраційну дію - припинення його права власності на 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1, вчинену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Морозовою В. М. 28 вересня 2015 року, скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Морозової В. М. від 28 вересня 2015 року про припинення його права власності на 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1
- визнати недійсним договір дарування 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 від 08 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Хамулою Н. Г., зареєстрований у реєстрі за № 1675.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня
2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів належними та допустимим доказами, що на момент укладення між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договору дарування частини житлового будинку
від 08 жовтня 2015 року, дарувальник не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Не підтверджує наявності у ОСОБА_4 будь-яких психічних розладів на дату вчинення оспорюваного правочину і висновок посмертної судової психіатричної експертизи, а у медичній документації ОСОБА_4 відсутні відомості про підтвердження попередньо постановленого їй лікарем-психіатром підстанції спеціальної бригади швидкої медичної допомоги № 1 міста Запоріжжя ОСОБА_6 діагнозу "деменція", крім того, як зазначив у своїх поясненнях дільничний лікар ОСОБА_7 до моменту смерті ОСОБА_4 поводила себе адекватно, була у свідомості, агресії не проявляла. Згідно з показаннями свідків ОСОБА_4 мала непорозуміння з сином ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_8, що нерідко переростало у конфліктні ситуації між ними, хоча загалом поводилася адекватно.
Ураховуючи, що рішенням Апеляційного суду Запорізького області
від 09 липня 2015 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 про повернення у її власність 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1, і зазначене судове рішення в силу положень частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 2004 року, набрало законної сили з моменту його проголошення, тоді як відповідно до підпункту 10 пункту 37 Порядку від 17 жовтня 2013 року № 868, документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Морозова В. М. правомірно здійснила на підставі судового рішення державну реєстрацію припинення права власності ОСОБА_1 на спірну частину житлового будинку. Ухвалення судом рішення про повернення нерухомого майна у власність особі, не передбачає необхідності додаткового вирішення питання про припинення права власності його фактичного володільця.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня
2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційних скарг та аргументів інших учасників справи
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якій він просив скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 січня 2019 року, і ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним оспорюваного договору дарування, суди першої та апеляційної інстанції безпідставно надали перевагу висновку посмертої судово-психіатричної експертизи від 04 грудня 2017 року
№ 6189, тоді як зазначений висновок, на відміну від показань свідків
ОСОБА_9 (фельдшер Запорізької станції екстреної та швидкої медичної допомоги, Лівобережної підстанції), ОСОБА_6 (лікар-психіатр підстанції спеціальної бригади швидкої медичної допомоги № 1 міста Запоріжжя),
ОСОБА_8 (дружина позивача), не містить даних, які б свідчили, що у період укладення оспорюваного правочину ОСОБА_4 усвідомлювала значення своїх дій та (або) могла керувати ними. Суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд, недостатньо урахував показання свідка ОСОБА_8 про неадекватний стан свідомості ОСОБА_4, посилаючись на її зацікавленість у наслідках вирішення справи, хоча її показання не суперечили показання інших свідків ( ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ), а тому є об`єктивними.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання протиправним запису та скасування реєстраційної дії про припинення його права власності на 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1, суди належним чином не перевірили наявність підстав для внесення приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В. М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права власності ОСОБА_1 на спірне майно на підставі рішення Апеляційного суду Запорізької області від 09 липня
2015 року, у якому відсутні висновки про припинення права власності на спірний будинок та про припинення обтяження зазначеного нерухомого майна. На час вчинення спірної реєстраційної дії приватний нотаріус Морозова В. М. самостійно, без наявності будь-якої правової підстави (зокрема, рішення суду) на власний розсуд і всупереч вимогам частини дев`ятої статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у редакції, чинній на час вчинення реєстраційної дії, припинила заходи обтяження нерухомого майна - 73/100 частки будинку АДРЕСА_1 . Крім того, суди не звернули увагу на те, що приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В. М. прийнято до вчинення реєстраційної дії документ (рішення Апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року), який не відповідав вимогам чинного законодавства, оскільки містив описку у реєстраційному номері договору довічного утримання, що встановлено ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 17 травня 2013 року між
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладений договір довічного утримання (догляду), посвідчений приватний нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В. М., зареєстрований у реєстрі за № 1154, за умовами якого ОСОБА_4 передає у власність ОСОБА_1 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 2310100000:05:001:0762, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно на умовах, що встановлені зазначеним договором.
На підстав зазначеного вище договору, 17 травня 2013 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Морозова В. М. прийняла рішення (індексний номер 2360835) про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з реєстраційним номером 61273223101, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, та внесла до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про його обтяження № 967685 (особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; особа, в інтересах якої встановлено обтяження: ОСОБА_4 ).
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання. Розірвано договір довічного утримання, укладений 17 травня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, зареєстрований у реєстрі за № 1155. Повернуто у власність ОСОБА_4 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 2310100000:05:001:0762.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз`яснення рішення Апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року шляхом зазначення про: розірвання договору довічного утримання, укладеного
17 травня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу
Морозової В. М., зареєстрований у реєстрі за № 1154, зняття заборони на відчуження нерухомого майна зареєстровану у реєстрі за № 1154; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 ; зобов`язання приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Морозової В. М. зареєструвати право власності на 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 2310100000:05:001:0762, за ОСОБА_4 .
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року виправлено описку в описовій та резолютивній частині рішення Апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року шляхом зазначення правильного номера реєстрації договору довічного утримання у реєстрі, а саме "№ 1154" замість "№ 1155".
28 вересня 2015 року приватний нотаріусЗапорізького міського нотаріального округу Морозова В. М. за наслідками розгляду заяви представника
ОСОБА_4 - ОСОБА_3 від 28 вересня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняла рішення (індексний номер 24826565) про припинення права власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 61273223101), підстава припинення права власності - рішення Апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року.
06 жовтня 2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Коротич М. М. прийняв рішення (індексний номер 25052604) про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 61273223101) за
ОСОБА_4
08 жовтня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений договір дарування частини житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н. Г., зареєстрований у реєстрі за № 1675, за умовами якого ОСОБА_4, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно, подарувала ОСОБА_3 належні їй 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 2310100000:05:001:0762.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
Відповідно до висновку судової-психіатричної експертизи від 04 грудня
2017 року № 618, призначеної за клопотанням представника позивача
ОСОБА_1 - ОСОБА_2, відповісти на питання: чи була здатна
ОСОБА_4 на час укладення договору дарування частини житлового будинку від 08 жовтня 2015 року правильно розуміти та усвідомлювати значення своїх дій, їх наслідки та керувати ними не є можливим у звʼязку з відсутністю опису психічного стану особи на дату укладення такого договору.