Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 200/21349/16-ц
провадження № 61-35564св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна, публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
представник публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - Сокуренко Євген Сергійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на заочне рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, у складі судді Шевцової Т. В., від 30 березня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., від 03 квітня 2018 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу
Вдовіної Л. Л., публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк), яке у подальшому змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 квітня 2007 року між
ПАТ КБ "ПриватБанк" та нею з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором від 13 квітня 2007 року
№ DNHDGA00000413 був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32643724 від 30 листопада 2016 року, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу
Вдовіною Л. Л., ПАТ КБ "Приватбанк" став власником зазначеної квартири. ОСОБА_1 посилалась на те, що вказане рішення є незаконним, оскільки рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2011 року, залишеним без змін рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області 04 лютого 2014 року, вже було звернуто стягнення на предмет іпотеки за вказаним кредитним договором. Зазначала, що відповідно до пункту 22 договору іпотеки квартири звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених пунктами 16.7.1, 16.7.2, 16.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Зазначала, що незважаючи на норми законодавства, положення договору іпотеки та рішення суду, яке набрало законної сили, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, ПАТ КБ "Приватбанк" використав ще один спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку відповідно до статті 36 Закону України "Про іпотеку", шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати протиправним та скасувати рішення від 30 листопада 2016 року, індексний номер: 32643724, про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме квартиру
АДРЕСА_1 , зареєстроване приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 17732854 про державну реєстрацію права власності за ПАТ КБ "Приватбанк" на зазначене нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 30 березня 2017 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення від 30 листопада 2016 року, індексний номер: 32643724, про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 17732854 про державну реєстрацію права власності ПАТ КБ "Приватбанк" на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачами були порушені норми законодавства, а також положення договору іпотеки, оскільки іпотекодержатель має право у передбачених законодавством випадках звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом використання лише одного із способів, а саме: на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в договорі іпотеки. Районний суд зазначив, що незважаючи на те, що ПАТ КБ "Приватбанк" використав один із способів звернення стягнення, а саме на підставі рішення суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, яким встановлений порядок звернення стягнення, банком було застосовано інший спосіб звернення стягнення - згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в договорі іпотеки, що є порушенням норм законодавства, а також положень договору іпотеки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня
2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ"ПриватБанк" залишено без задоволення.Заочне рішення Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська від 30 березня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши про те, що доводи апеляційної скарги такі висновки суду не спростовують, посилання про те, що дії банку були правомірними, оскільки він як іпотекодержатель скористався своїм правом на звернення стягнення на іпотечне майно у спосіб, передбачений договором іпотеки та
статями 33, 36 Закону України "Про іпотеку", суперечать матеріалам справи й фактично зводяться до трактування закону на свою користь. Суд апеляційної інстанції відхилив посилання відповідача на те, що рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не виконано, зазначивши при цьому, що спір щодо звернення стягнення на предмет іпотеки вирішено, право кредитора на захист його порушених прав вже реалізовано в судовому порядку, що виключає можливість ПАТ КБ "ПриватБанк" набути право власності на іпотечне майно в позасудовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржених рішень суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 22 березня 2017 року у справі № 6-2967цс16 та
від 09 серпня 2017 року у справі № 6-2213цс16, відповідно до яких наявність рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджає застосуванню іншого способу захисту, який передбачений договором іпотеки. На думку заявника, судами встановлено факт невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, невиконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, отже права кредитора порушено та їх захист можливий у спосіб, визначений у застереженні до договору іпотеки. Заявник вказував, що позивачем не доведено виконання зобов`язань за кредитним договором чи інших обставин, що виключають звернення стягнення на предмет іпотеки. Наголошував на тому, що банком було надано нотаріусу всі необхідні документи для здійснення державної реєстрації права власності, отже у нотаріуса як у державного реєстратора були наявні підстави для реєстрації права власності на нерухоме майно за ПАТ КБ "ПриватБанк". Також заявник вказує, що судами порушено правила виключної підсудності.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 квітня 2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNHDGA00000413, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у розмірі 40 тис. доларів США строком до 10 квітня 2015 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вказаним кредитним договором 13 квітня 2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки квартири
№ DNHDGA00000413 , предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2011 року у справі № 2-3437/2011 позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 13 квітня 2007 року № DNHDGA00000413 у розмірі 54 045,81 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить
430 204,66 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ЗАТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська
від 30 липня 2011 року у справі № 2-3437/2011 резолютивну частину рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2011 року доповнено вказівкою про те, що сума заборгованості за кредитним договором від 13 квітня 2007 року № DNHDGA00000413 у розмірі
54 045,81 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 430 204,66 грн, складається із: заборгованості по