Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 202/5755/17
провадження № 61-3561св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги першого заступника прокурора Дніпропетровської області і Дніпровської міської ради на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді Волошина Є. В., від 31 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С., від 13 грудня 2017 року.
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2017 року керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про визнання укладеним договору на пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра. Позов мотивовано тим, що згідно декларації від 30 квітня 2013 року введено в експлуатацію об`єкт "Будівництво двоповерхового адміністративно-побутового комплексу для виробництва", загальною площею 584,7 кв. м, по АДРЕСА_1, забудовниками якого є відповідачі, що мають сплатити кошти пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу для подання до належного суду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що нерухоме майно, з приводу якого поданий позов, розташоване в межах Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, отже відповідно до частини першої статті 114 ЦПК України, 2004 року, цей спір не підсудний Індустріальному районному суду
м. Дніпропетровська.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня
2017 року апеляційну скаргу керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради відхилено. Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що адміністративно-побутовий комплекс, стосовно якого виник спір, знаходиться по
АДРЕСА_1 . Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що повертаючи позовну заяву, районний суд обґрунтовано виходив із того, що справа не підсудна Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах заступник прокурора Дніпропетровської області і Дніпровська міська рада просять скасувати оскаржені судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що зі змісту заявлених прокурором вимог слідує, що спір між сторонами виник не з приводу нерухомого майна, а з приводу належного виконання договірних зобов`язань між учасниками угоди на пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра, оскільки відповідачами не здійснено сплату коштів пайової участі, що є порушенням статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а тому правила про виключну підсудність у цьому випадку не застосовуються.
Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу
У відзиві на касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять залишити касаційні скарги першого заступника прокурора Дніпропетровської області і Дніпровської міської ради без задоволення, а оскаржені ухвали суду першої та апеляційної інстанцій - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 01 березня 2018 року та від 22 березня
2018 року відкрито касаційне провадження за поданими касаційними скаргами.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особіДніпровської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання укладеним договору на пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час позапланової перевірки Дніпропетровській міській раді та департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради стало відомо про існування декларації від 30 квітня 2013 року № ДП 142131200572 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомості - адміністративно-побутового комплексу для виробництва, загальною площею 584,7 кв. м, по АДРЕСА_1, забудовниками якого є відповідачі. Прокурор вказував, що всупереч вимогам чинного законодавства України договір про пайову участь у розвиток інфраструктури м. Дніпра відповідачами не укладено, кошти пайової участі до місцевого бюджету не сплачено. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду договір на пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра між ОСОБА_2,
ОСОБА_1 та Дніпровською міською радою, предметом якого є здійснення оплати забудовниками величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра, шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету по фактичному розміщенню адміністративно-побутового комплексу для виробництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлено, що адміністративно-побутовий комплекс для виробництва, загальною площею 584,7 кв. м, знаходиться у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.