ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2020 року
Київ
справа №816/951/17
адміністративне провадження №К/9901/15551/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року (суддя Алєксєєва Н. Ю.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (судді: Зеленський В. В, П`янова Я. В., Чалий І. С.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (далі - ТУ ДСА України в Полтавській області), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області в якому просила:
- визнати протиправною відмову ТУ ДСА України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди у розмірі, встановленому частиною першою статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІІІ, тобто 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати 3200,00 грн;
- зобов`язати ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за січень - травень 2017 року включно, доплату за вислугу років в розмірі 30 % від посадового окладу 32000,00 грн та матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі, встановленому частиною першою статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІІІ, тобто посадовий оклад 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в розмірі 3200,00 грн та з врахуванням виплачених сум;
- зобов`язати ТУ ДСА України в Полтавській області в місячний строк з дня набрання чинності постановою суду подати звіт про виконання рішення;
- допустити постанову до негайного виконання у межах виплат за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог вказувала, що відповідно до частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3200,00 грн. Відтак, посадовий оклад судді місцевого суду, який не проходив кваліфікаційне оцінювання має становити 32000,00 грн. Однак, за січень-травень 2017 року відповідач в порушення зазначених норм нарахував та виплатив ОСОБА_1 суддівську винагороду з розрахунку посадового окладу в розмірі 16000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області в частині не нарахування та не виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди у розмірі, встановленому частиною першою статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІІІ, тобто 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII, за період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2017 року. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2017 року, за період фактичної роботи, допомогу на оздоровлення у розмірі, встановленому частинами 2, 3, 5 статті 133, статті 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-УІ, тобто виходячи із посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2017 року Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року № 1801-VІІІ, в розмірі 3200,00 грн, з виплатою доплати за вислугу років - з 01 січня 2017 року в розмірі 30% від посадового окладу, з урахуванням проведених позивачу виплат у вказаному періоді. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій вмотивовані тим, що у спірному періоді, а ні до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ, а ні до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року № 1801-VІІІ зміни в установленому порядку не вносилися, тому починаючи з 01 січня 2017 року суддівська винагорода суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, повинна обраховуватися виходячи із посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат (частина третя статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453) відповідно до розміру встановленого статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року № 1801-VІІІ - 3200,00 грн. Суди не знайшли підстав для застосування заходів судового контролю, а тому в цій частині позовних вимог відмовили. Також суди дійшли висновку, що дана постанова не підлягає негайному виконанню, скільки ОСОБА_1 суддівську винагороду за період січень-травень 2017 року отримала повністю, а в даному позові розглядався спір не про невиплату заробітної плати, а про її нарахування на підставі різних нормативно-правових актів, що по різному трактують спосіб нарахування розміру місячної суддівської винагороди.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Скаржник зазначає, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів", який застосовувався відповідачем при нарахуванні суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення позивачу у спірний період, не змінює розмір суддівської винагороди, визначений статтею 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року. Він лише визначає розмір мінімальної заробітної як розрахункової величини для визнання посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат до приведення законодавчих актів у відповідність із Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Скаржник стверджує, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII видатки на оплату суддів, що не пройшли кваліфікаційне оцінювання, виходячи з посадового окладу 3200,00 грн, не передбачені, тому відповідач не мав правових підстав для перерахунку виплати суддівської винагороди (допомоги на оздоровлення) позивачу поза межами видатків державного бюджету на його оплату праці.
Позиція інших учасників справи.
Заперечення на касаційну скаргу від позивача до суду не надходили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.
На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено колегію суддів для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: суддя - доповідач - Стерелець Т. Г., судді: Білоус О. В. Желтобрюх І. Л.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року № 557/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стерелець Т. Г.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А. Г., судді: Єресько Л.О., Соколов В. М.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2020 року перенесено розгляд касаційної скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року на 05 травня 2020 року.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04 травня 2020 року № 726/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з відпусткою судді Єресько Л.О.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А. Г., судді: Губська О. А., Соколов В. М.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
ОСОБА_1 постановою Верховної Ради України від 12 січня 2012 року №4322-VI обрана на посаду судді Карлівського районного суду Полтавської області безстроково.
Указом Президента України "Про переведення суддів" від 13 березня 2013 року № 133/2013 суддю Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 переведено на роботу на посаді судді Київського районного суду міста Полтави.
На підставі вказаного Указу Президента України наказом голови Київського районного суду м. Полтави від 28 березня 2013 року №3-о.с. зараховано ОСОБА_1 на посаду судді Київського районного суду м. Полтави з 28 березня 2013 року.
Згідно штатного розпису Київського районного суду м. Полтави на 2017 рік, посадові оклади суддів затверджені на рівні 16 000,00 грн.
Відповідно до наказу Київського районного суду м. Полтави з 14 березня 2016 року № 2-о.с., ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу в зв`язку з наявністю стажу роботи 10 років.
ОСОБА_1 не проходила кваліфікаційного оцінювання, зокрема, для підтвердження відповідності займаній посаді судді, що підтверджується листом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 липня 2017 року № 21-39123/17-вих.
За змістом бухгалтерського розрахунку ТУ ДСА України в Полтавській області, суддівська винагорода позивачу у період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2017 року нараховувалася виходячи із посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат у розмірі 1600,00 грн, визначених згідно з п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (у загальному розмірі 16 000,00 грн).
Доплата за вислугу років позивачу нараховувалася, виходячи із цього ж окладу у розмірі 30 % посадового окладу з 01 січня 2017 року по 31 травня 2017 року.
Також у спірному періоді позивачу згідно наказу Київського районного суду м. Полтави від 23 січня 2017 року № 3-в надано частину щорічної основної відпустки за період роботи з 28 березня 2017 року по 27 березня 2018 року тривалістю 10 робочих днів з 06 по 19 лютого 2017 року.
Крім того, у відповідності до наказу Київського районного суду м. Полтави від 14 березня 2017 року№ 3-о.с. ОСОБА_1 надано допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу за період відбутої частини щорічної основної відпустки з 06 по 19 лютого 2017 року.
Як слідує із бухгалтерського розрахунку ТУ ДСА України в Полтавській області позивачу нараховано та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу - 16 000,00 грн.
Позивач звернулася до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області із заявою від 30 травня 2017 року, в якій просила нарахувати та виплатити судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 суддівську винагороду за січень-травень 2017 року включно у розмірі, встановленому ч. 2, 3, 5 статті 133, статті 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-УІ, тобто виходячи із посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2017 року Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року № 1801-VІІІ, в розмірі 3200,00 грн, з виплатою доплати за вислугу років 30% від посадового окладу та матеріальної допомоги на оздоровлення за 2017 рік.