ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/9254/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач за зустрічним позовом - Науково-виробниче підприємство "Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю,
представник позивача - не з`явився,
відповідач - компанія Боска Кора С. п. А (Bosca Cora S. p. A.),
представник відповідача - Мамуня О.С., адвокат (довіреність, посвідчення від 28.04.2005 № 2816/10),
відповідач - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (попередня назва - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,
представник відповідача - не з`явився,
скаржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Ресурс ЛТД",
представник скаржника - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Ресурс ЛТД" (далі - Товариство)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 (колегія суддів: Доманська М.Л. (головуючий), судді Отрюх Б.В. і Верховець А.А.)
за зустрічним позовом Науково-виробничого підприємства "Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Підприємство)
до: компанії Боска Кора С. п. А (Bosca Cora S. p. A.; далі - Компанія);
Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (попередня назва - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; далі -Міністерство),
про дострокове припинення дії знака "Boska" за міжнародною реєстрацією від 10.02.1958 №207361.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Компанія звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства та Підприємства про: визнання недійсними повністю свідоцтв України №№ 196608, 196609 на знаки для товарів і послуг; зобов`язання Міністерства внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсними повністю свідоцтв України №№ 196608, 196609 на знаки для товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Підприємство звернулося до суду із зустрічним позовом до Компанії та Міністерства про дострокове часткове припинення дії знака для товарів і послуг "BOSCA" за міжнародною реєстрацією від 10.02.1958 № 207361 на території України.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2018 зустрічний позов з доданими до нього документами повернуто Підприємству з посиланням на приписи частин першої та шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2018, Товариство подало апеляційну скаргу, в якій просить визнати незаконною та скасувати оскаржувану ухвалу суду. Також Товариство в апеляційній скарзі заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства на зазначену ухвалу місцевого суду про повернення зустрічної позовної заяви Товариства на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України. Судове рішення мотивоване тим, що Товариство не було учасником судового процесу під час розгляду справи у суді першої інстанції та місцевим господарським судом, при винесенні оскаржуваної ухвали не було вирішено питання про права та обов`язки Товариства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги)
Товариство, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції ухвалу апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а матеріали справи направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції всупереч приписам статей 234, 254, 264 ГПК України залишив поза увагою та відхилив доводи Товариства про те, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції порушено його законні права та інтереси, оскільки між Підприємством та Товариством був укладений ліцензійний договір від 04.06.2018 № 09, відповідно до якого Товариству було надано дозвіл на використання знака для товарів і послуг, який є предметом спору у справі № 910/9254/18.
На порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2018 не було з`ясовано, чи вирішив суд першої інстанції питання про інтереси, права та обов`язки Товариства.
Водночас Товариство посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 911/3061/15.
Позиція інших учасників справи
Компанія подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що суд апеляційної інстанції дотримався норм процесуального права при закритті провадження у справі, а тому оскаржувана ухвала суду є законною та обґрунтованою. Компанія зазначила про те, що Товариство не довело, яким саме чином постановлення ухвали суду першої інстанції від 17.10.2018 порушило права та інтереси Товариства та просила зазначену ухвалу апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження є однією з основних засад судочинства.
Отже, держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
За правилами статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Тобто частиною першою статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.