ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №334/3092/16-а(2-а/334/17/17)
адміністративне провадження №К/9901/38/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 334/3092/16-а (2-а/334/17/17)
за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя, прийняту 17 травня 2017 року у складі судді Ісакова Д.О. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 28 листопада 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Лукманової О.М., суддів: Божко Л.А., Дадим Ю.М.,
в с т а н о в и в :
Соловйов Д.В. (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя, правонаступником якого є Правобережне об`єднане УПФУ м. Запоріжжя (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку йому пенсії на підставі довідки прокуратури Запорізької області № 18-288вих.-16 від 19 квітня 2016 року; зобов`язати відповідача здійснити йому з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії, а саме, у редакції Закону № 3668-IV від 08 липня 2011 року) у розмірі 80 відсотків від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Запорізької області № 18-288вих.-16 від 19 квітня 2016 року, без обмеження її максимального розміру.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2017 року, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Як встановлено, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об`єднаному УПФУ Запоріжжя та з 22 травня 2013 року отримує пенсію за вислугою років, яка призначена відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 80% від суми місячної заробітної плати.
20 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідній категорії працівникам прокуратури, надавши довідку прокуратури Запорізької області № 18-288вих.-16 від 19 квітня 2016 року.
Своїм листом від 29 квітня 2016 року № 109/С-1 УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених законодавством для перерахунку пенсії.
Суди у цій справі при прийнятті рішень виходили з того, що на час звернення позивача до ПФУ із заявою про перерахунок пенсії відсутні законодавчі підстави для такого перерахунку.
У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування судових рішень та задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило статті 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.
Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, просив залишити скаргу без задоволення з мотивів її необґрунтованості.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ. Зокрема, статтею 501 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина тринадцята цієї статті).
Частина вісімнадцята статті 501 цього Закону у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 501 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Таким чином, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року законодавець делегував Уряду.
Урядом відповідний нормативно-правовий акт не прийнято і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.
15 липня 2015 року набрав чинності Закон № 1697-VII, згідно з Прикінцевими положеннями якого визнано таким, що втратив чинність Закон № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 462, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 501, частини третьої статті 512, статті 53 щодо класних чинів.
Отже, на час прийняття постанови № 1013, з прийняттям якої позивач пов`язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 501 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.