ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 1-23-32/135-08-4825
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Васьковського О.В.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси
боржник - Державне підприємство "Одеський автомобільний ремонтний завод"
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дартосбуд"
представник - адвокат Філіпенко О.В. (ордер серії КС №369966 від 13.03.2020)
Міністерство оборони України
представник - Бабін Д.А. (довіреність №220/641/Д від 13.12.2019)
Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції
Військовий прокурор Південного регіону України
ліквідатор - арбітражний керуючий Поярков Володимир Олександрович
Офіс Генерального прокурора - прокурор Грищенко М.А. (посвідчення №055043 від 24.01.2020)
розглянув касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
від 15.01.2020
у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В. (головуючий), Аленін О.Ю., Мишкіна М.А.
у справі №1-23-32/135-08-4825
за заявою Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси
до Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод"
про визнання банкрутом
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 30.01.2020 через Південно-західний апеляційний господарський суд Міністерство оборони України звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 у справі №1-23-32/135-08-4825 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №1-23-32/135-08-4825 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.02.2020.
2.1. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №1-23-32/135-08-4825 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2020.
3. Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2020 у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Васьковського О.В. відкрито касаційне провадження у справі №1-23-32/135-08-4825 за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 та призначено її розгляд на 19.03.2020 о 10:00.
4. У зв`язку з установленням постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 на усій території України карантину в період з 12 березня до 3 квітня 2020 року з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ухвалою Верховного Суду від 19.03.2020 відкладено розгляд касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 у справі №1-23-32/135-08-4825 з повідомленням учасників справи про дату та час судового засідання додатково.
5. Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2020 зважаючи на встановлення Кабінетом Міністрів України на усій території України карантину до 24 квітня 2020 року та з метою забезпечення учасникам справи №1-23-32/135-08-4825 процесуального права на участь в судовому засіданні, визначено датою проведення судового засідання з розгляду касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 у справі №1-23-32/135-08-4825 - 30.04.2020 о 10:15.
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дартосбуд" подало відзив на касаційну скаргу Міністерства оборони України.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
7. Провадження у справі №1-23-32/135-08-4825 про банкрутство Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" (далі - ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод", боржник), порушене ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.12.2008 за заявою Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси (далі - ініціюючий кредитор) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 Законом України №4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), здійснюється на стадії ліквідаційної процедури ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод", введеної постановою місцевого суду від 25.11.2013; ухвалою суду від 12.06.2018 призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пояркова В.О.
7.1. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 26.02.2010, залишеною без змін постановою апеляційного суду від 03.06.2010, затверджено реєстр вимог кредиторів ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод", в тому числі з конкурсними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" (далі - ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова") на суму 1 080 000 грн. у четверту чергу задоволення вимог кредиторів.
7.2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.09.2015, залишеною без змін постановою апеляційного суду від 28.10.2015, замінено кредитора у справі - ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дартосбуд" (далі - ТОВ "Дартосбуд") на підставі договору про відступлення права вимоги до боржника від 21.09.2015, укладеного між ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова" та ТОВ "Дартосбуд".
8. 22.10.2019 до місцевого господарського суду надійшла заява ТОВ "Дартосбуд" (далі - заявник) про скасування наказу Міністерства оборони України (далі - Міноборони України) №697 "Про закріплення нерухомого майна за Державним підприємством "Укрспецконверсія" від 26.12.2017 та повернення майна ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" - будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Артилерійська, 4, на підставі статті 20 Закону про банкрутство.
8.1. В обґрунтування заявлених вимог конкурсний кредитор зазначив, що 26.12.2017 Міноборони України видано наказ №697 "Про закріплення нерухомого майна за Державним підприємством "Укрспецконверсія", відповідно до якого спірне нерухоме майно було незаконно закріплено за ДП "Укрспецконверсія" на праві господарського відання, про що 12.03.2018 на підставі оспорюваного наказу державним реєстратором зроблено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. ТОВ "Дартосбуд" доводило, що дії Міноборони України із незаконного виведення майна з відання підприємства-банкрута - ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" грубо порушують права та законні інтереси кредиторів, є протиправними, необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству України.
8.2. Заявник з посиланням на приписи статей 38, 41, 42 Закону про банкрутство зауважив, що зважаючи на обставини визнання ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" банкрутом та введення відносно нього ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатора банкрута 25.11.2013 постановою місцевого господарського суду, з 25.11.2013 Міноборони України, як орган управління майном боржника, втратило будь-які управлінські та/чи розпорядчі функції щодо банкрута та його майна; такі функції здійснює арбітражний керуючий, призначений ліквідатором банкрута. Заявник вважав, що факти незаконного вилучення нерухомого майна у підприємства-банкрута та подальша перереєстрація права господарського відання на таке майно за іншою юридичною особою - ДП "Укрспецконверсія" є порушенням приписів статей 19, 41 Конституції України та статей 319, 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також обмеженням діючого ліквідатора ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" у його повноваженнях керівника банкрута.
9. 05.11.2019 ухвалою Господарського суду Одеської області відмовлено у відкритті провадження за заявою ТОВ "Дартосбуд" про скасування наказу Міноборони України №697 від 26.12.2017 "Про закріплення нерухомого майна за Державним підприємством "Укрспецконверсія".
9.1. Місцевий господарський суд, з посиланням на приписи статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України, визначив правову природу спору між кредитором - ТОВ "Дартосбуд" та органом управління майном боржника - Міноборони України, як публічно-правового спору щодо скасування наказу №697 від 26.12.2017 про передання нерухомого майна, яке перебувало у віданні боржника - ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод", у господарське відання ДП "Укрспецконверсія", та дійшов висновку, що вирішення цього спору підпадає під юрисдикцію адміністративних судів і такий спір не може розглядатись господарським судом, зокрема в межах справи про банкрутство.
9.2. Місцевий суд зауважив, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №826/5037/18 за позовом ТОВ "СІТІ ІНТАЙМ" до Міноборони України за участю третіх осіб - ДП "Укрспецконверсія" та ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" про визнання протиправним та скасування наказу Міноборони України №697 від 26.12.2017 "Про закріплення нерухомого майна за Державним підприємством "Укрспецконверсія".
За таких обставин, місцевий господарський суд відмовив у відкритті провадження за заявою ТОВ "Дартосбуд" про скасування наказу Міноборони України №697 від 26.12.2017 "Про закріплення нерухомого майна за Державним підприємством "Укрспецконверсія" в межах господарської справи №1-23-32/135-08-4825 про банкрутство ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод".
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
10. Не погодившись з прийнятою місцевим господарським судом ухвалою 05.11.2019, ТОВ "Дартосбуд" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що її прийнято з порушенням норм процесуального права (статті 20 ГПК України, статті 19 КАС України) та неправильним застосуванням норм матеріального права (статей 19, 41 Конституції України, статей 319, 328 ЦК України, статей 7, 42, 59, 61, 62 Кодексу України з процедур банкрутства), та направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду.
11. Скаржник доводив, що в силу приписів статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, що застосовуються в процедурі банкрутства ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" з 21.10.2019, спори, стороною яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, встановленими ГПК України; відтак, спір щодо скасування наказу Міноборони №697 від 26.12.2017 про передання спірного нерухомого майна з відання підприємства-боржника - ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" у господарське відання третьої особи - ДП "Укрспецконверсія" підвідомчий господарському суду, що розглядає справу про банкрутство ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод".
12. У відзиві на апеляційну скаргу Міноборони України зауважило, що заявлені ТОВ "Дартосбуд" вимоги мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства, оскільки видаючи спірний наказ №697 від 26.12.2017, Міноборони України діяло відповідно до повноважень, визначених в Положенні про Міністерство оборони України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України 26.11.2014 №671, тобто як суб`єкт владних повноважень щодо управління державним майном.
13. 15.01.2020 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Дартосбуд" задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.11.2019 у справі №1-23-32/135-08-4825 скасовано, справу №1-23-32/135 08-4825 передано до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду заяви ТОВ "Дартосбуд" про скасування наказу Міноборони України "Про закріплення нерухомого майна за Державним підприємством "Укрспецконверсія" 26.12.2017 №697.
13.1. Апеляційний суд, з посиланням на приписи статей 2, 4 КАС України, дійшов висновку, що обов`язковою ознакою спору як публічно-правового, є участь у спірних правовідносинах суб`єкта владних повноважень. Водночас, не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим. Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі №911/2012/17 щодо юрисдикції у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника майна, а також в інших спорах, які виникають з майнових відносин приватноправового характеру.
13.2. Приписами частини 2 статті 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерству оборони України як центральному органу управління Збройних Сил України надано повноваження щодо здійснення відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплення військового майна за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), прийняття рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.
Апеляційний суд встановив, що наказом Міноборони України "Про закріплення нерухомого майна за Державним підприємством "Укрспецконверсія" від 26.12.2017 №697 за ДП "Укрспецконверсія" закріплено майно, розташоване за адресою: місто Одеса, вул. Артилерійська, 4.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у даних правовідносинах Міноборони України як орган, уповноважений державою на управління певною категорією державного майна (військового майна), не здійснювало публічно-владних управлінських функцій, а реалізувало повноваження власника майна шляхом закріплення спірного державного майна за ДП "Укрспецконверсія" на праві господарського відання, про що видано наказ №697 від 26.12.2017.
За таких обставин, спір про скасування наказу Міноборони України №697 від 26.12.2017 "Про закріплення нерухомого майна за Державним підприємством "Укрспецконверсія" не є публічно-правовим, а стосується приватно-правових відносин; тому такий спір підлягає розгляду в межах справи про банкрутство ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод", у віданні якого перебувало спірне майно до його передання Міноборони України у господарське відання ДП "Укрспецконверсія".
13.3. Апеляційний суд зауважив, що не приймає та не оцінює доводів апеляційної скарги ТОВ "Дартосбуд" і заперечень Міноборони України по суті спору щодо скасування наказу Міноборони України №697 від 26.12.2017, оскільки місцевим господарським судом спір по суті не вирішувався.
ЗАЯВЛЕНІ У СПРАВІ КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА РЕЗУЛЬТАТ ЇХ РОЗГЛЯДУ
14. При поданні касаційної скарги Міноборони України заявило клопотання про передання справи №1-23-32/135-08-4825 на розгляд Великої Палати Верховного Суду в порядку частини 6 статті 302 ГПК України з підстав порушення правил предметної юрисдикції Південно-західним апеляційним господарським судом при розгляді спору про скасування наказу Міноборони України №697 від 26.12.2017.
15. Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає про таке.
15.1. Частиною 6 статті 302 ГПК України в редакції Закону України №142-IX від 02.10.2019, який набрав чинності 19.10.2019 та діє на даний час, передбачено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо зокрема, Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 6 цієї статті).
15.2. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, вбачається, що Великою Палатою Верховного Суду розглядалась справа №911/2012/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Росава" до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 08.09.2016 №236-15-VII "Про затвердження переліку комунальної інфраструктури м. Біла Церква" в частині включення в перелік майна об`єктів комунальної інфраструктури м. Біла Церква належних позивачу об`єктів нерухомості та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Відкритого акціонерного товариства "Росава" до Білоцерківської міської ради Київської області за участю третьої особи на стороні ВАТ "Росава" - Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування окремих положень рішення.
За результатами розгляду касаційних скарг Білоцерківської міської ради Київської області та першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Київської області у справі №911/2012/17 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 02.07.2019, якою залишено без змін прийняті за результатами спору, як господарського, рішення місцевого та апеляційного господарських судів про задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Росава" до Білоцерківської міської ради Київської області та про визнання протиправним і скасування рішення міської ради від 08.09.2016 №236-15-VII в оскаржуваній частині.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що звернення позивача та третьої особи з позовами до міської ради щодо оскарження її рішення про передачу майна боржника у комунальну власність не є підставою для розгляду цього спору в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВАТ "Росава", як власник майна, та ПрАТ "Росава", як кредитор ВАТ "Росава" у справі про банкрутство, звернулися за захистом порушених прав, що виникли у правовідносинах щодо захисту права власності на майно від дій відповідача, який оскаржуваним рішенням включив спірне майно до переліку комунальної інфраструктури міста (пункт 6.13. постанови).
У пунктах 6.10., 6.11. постанови від 02.07.2019 у справі №911/2012/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Тобто справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника майна, а також в інших спорах, які виникають з майнових відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору, підвідомчі господарським судам.
15.3. Зважаючи на наявність правового висновку Великої Палати Верховного Суду щодо підвідомчості господарським судам спорів за участю державних органів, що реалізують у спірних правовідносинах із юридичною особою повноваження власника майна, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, керуючись пунктом 3 частини 6 статті 302 ГПК України, вважає правовідносини у даній справі та у справі №911/2012/17 подібними щодо прийняття рішень державними органами чи органами місцевого самоврядування на предмет реалізації їх повноважень як власника майна та не вбачає підстав для передання справи №1-23-32/135-08-4825 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Отже, касаційний суд дійшов висновку про можливість самостійно розглянути дану касаційну скаргу та відмовити у задоволенні клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (Міноборони України, відповідач у справі)
16. З посилання на приписи статей 141, 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 1, 3, 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", скаржник зауважив, що Міноборони України є суб`єктом управління державним майном, що закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Міноборони України згідно з Положенням про Міністерство оборони України, затвердженим постановою КМУ №671 від 26.11.2014, відповідно до покладених на нього завдань здійснює згідно із законодавством України функції з управління об`єктами державної власності, що є у сфері його управління.
Державне (військове) нерухоме майно ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод", що знаходиться на території військового містечка №16а (за адресою: місто Одеса, вулиця Артилерійська, 4), перебуває у власності держави Україна в особі Міністерства оборони України, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нежитлові будівлі ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" від 11.11.2008, реєстраційний номер 25772378, номер запису 3843 в книзі 82неж-98.
З огляду на зазначене, скаржник доводив підвідомчість спору про скасування наказу Міноборони України №697 від 26.12.2017 "Про закріплення нерухомого майна за Державним підприємством "Укрспецконверсія" судам адміністративної юрисдикції, оскільки у спірних правовідносинах Міноборони України, на його думку, реалізувало свої публічно-владні функції щодо управління таким майном, яке перебувало у користуванні підприємства-банкрута - ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод", та у статусі суб`єкта владних повноважень прийняло оскаржуване рішення про передання спірного майна від боржника у господарське відання третьої особи.
17. Скаржник зауважив, що з березня 2018 року по листопад 2019 року у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №826/5037/18 за позовом ТОВ "СІТІ ІНТАЙМ" до Міноборони України з аналогічними позовними вимогами, що і вимоги, заявлені ТОВ "Дартосбуд" у дану справу про банкрутство, - про визнання протиправним та скасування наказу Міноборони України №697 від 26.12.2017 "Про закріплення нерухомого майна за Державним підприємством "Укрспецконверсія". Зазначене, на його думку, свідчить про помилковість висновків апеляційного господарського суду за змістом постанови 15.01.2020 про необхідність розгляду даного спору в межах справи про банкрутство ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод", яке користувалося спірним державним майном до моменту його передання у господарське відання третій особі - ДП "Укрспецконверсія" на підставі оскаржуваного наказу Міноборони України.
Доводи інших учасників справи
18. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Дартосбуд" заперечувало доводи Міноборони України як такі, що є необґрунтованими та не відповідають пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України, статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а також суперечать правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі №911/2012/17; ТОВ "Дартосбуд" погодилося з висновками апеляційного суду про необхідність розгляду спору про скасування наказу Міноборони України №697 від 26.12.2017 та повернення майна боржнику, як єдиної позовної вимоги у процедурі банкрутства до боржника. ТОВ "Дартосбуд" зазначило, що саме в межах справи про банкрутство ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" має розглядатися приватноправовий спір між кредитором підприємства та державним органом, який реалізовуючи повноваження власника щодо майна державного підприємства-боржника вилучив таке майно від боржника, передавши його іншому державному підприємству на праві господарського відання на підставі спірного наказу №697 від 26.12.2017 тим самим позбавивши кредиторів можливості задоволення своїх вимог у справі про банкрутство за рахунок активів боржника.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
19. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 (зі змінами, чинними на дату звернення ТОВ "Дартосбуд" 22.10.2019 із заявою про скасування наказу Міноборони України №697 від 26.12.2017)
Частина 1 статті 4 - право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частина 2 статті 4 - юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Частина 6 статті 12 - господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частина 1 статті 14 - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина 1 статті 20 - господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України (пункт 8 частини 1); справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (пункт 10 частини 1); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункт 13 частини 1 цієї статті).