Постанова
Іменем України
30 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 753/11157/17
провадження № 61-15346св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
| позивач - ОСОБА_1, відповідач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", |
| третя особа: ОСОБА_2, Інспекція з питань захисту прав споживачів у місті Києві, |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року у складі судді Цимбал І. К. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2018 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Саліхова В. В., Прокопчук Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом(далі - Закон України № 460-IX).
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), про зобов`язання виконати умови договору.
Позовна заява мотивована тим, що 22 грудня 2016 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено договір кредиту, відповідно до якого позивач повинен був видати відповідачу кредитні кошти в іноземній валюті в розмірі 139000 дол. США, що еквівалентно 701950 грн за курсом Національного банку України на день укладення договору, а відповідач зобов`язався отримати їх на умовах зворотності та сплатити проценти у розмірі 11,8 % річних. Позичальник зобов`язався повернути кредит в строк до 22 грудня 2016 року.
Позивач зазначив, що банк не надав йому кошти, проте позичальник певний час здійснював оплати на виконання умов договору, повертав кредит та сплачував відсотки, а в подальшому припинив такі дії.
Банк звертався з позовом до позивача у іншій справі про стягнення боргу, в задоволенні якого було відмовлено, оскільки встановлено, що останній не отримував кошти.
В подальшому ОСОБА_1 звертався із різними позовами до відповідача, зокрема про розірвання договору, у задоволенні яких було відмовлено, у зв`язку з цим просить суд поновити законні права та інтереси споживача послуг, шляхом зобов`язання ПАТ "УкрСиббанк" виконати зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 11102876000 від 22 грудня 2006 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2018 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року залишено без змін.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що рішеннями Апеляційного суду м. Києва від 11 лютого 2008 року та від 13 березня 2012 року встановлено, що банк свої зобов`язання з перерахунку кредитних коштів на поточний рахунок № НОМЕР_1 позивача виконав, а отже, кредит вважається таким, що наданий. Враховуючи вказане, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вважав, що в зазначених рішеннях апеляційного суду, які набрали законної сили, встановлена обставина виконання відповідачем договору кредиту, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Крім того, суди зазначили, що позивач не позбавлений права пред`явити вимоги про відшкодування шкоди до винної особи, якщо така буде встановлена або до держави, якщо таку особу встановлено не буде, за результатами кримінального провадження щодо неотримання останнім грошових коштів за кредитним договором, яке триває та на підставі договору банківського вкладу, який визнано недійсним судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що договір банківського рахунку № 210399 від 21 грудня 2006 року рішенням Дніпровського суду № 755/30430/13-ц від 31 липня 2014 року визнано недійсним, оскільки експертизами, що були проведені у цивільній та кримінальній справах, достеменно встановлено, що підпис на даному договорі не належить позивачу, як і підпис на копіях заяв про відкриття рахунку.
При цьому суди не врахували, що матеріалами кримінальної справи достовірно встановлено, що кошти за кредитним договором позичальник не отримував, оскільки їх шляхом шахрайських дій отримали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Інших угод щодо банківського рахунку між позивачем та банком не існує. Отже, вважає, що відповідач не надав жодного належного доказу на підтвердження виконання ним зобов`язань за договором кредиту, а саме того, що кредитні кошти надано позичальнику.
Крім того, вказував, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 02 червня 2015 року у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до позивача та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11102876000 від 22 грудня 2006 року, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" з підстав того, що договір банківського вкладу містить підписіншої особи, ніж позичальника, грошові кошти також отримані іншою особою, що підтверджене висновками експертиз у рамках кримінальної справи та є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Вважав, що суди дійшли помилково висновку про належне виконання банком умов договору кредиту та надання кредитних коштів позивачу.
Доводи інших учасників справи
У травні 2018 року ПАТ "УкрСиббанк" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 22 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", укладено договір споживчого кредиту № 11102876000 (далі - договір кредиту) на суму 139000 доларів США.
Згідно з пунктом 1.5 кредитного договору передбачено, що банк надає позичальнику кредит шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 .
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 01 червня 2016 року, яке набрало законної сили, встановлено, що усі умови кредитного договору були позивачем прочитані та погоджені, про що свідчать підписи останнього на кожному аркуші договору.
В рішенні Апеляційного суду міста Києва від 11 лютого 2008 року, яке набрало законної сили, у справі № 22-1207/2008 за позовом ОСОБА_1 до АКІБ "УкрСиббанк" в особі Київського відділення № 837 АКІБ "УкрСиббанк" про стягнення суми, встановлено, що АКІБ "УкрСиббанк" свої зобов`язання з перерахунку кредитних коштів на поточний рахунок № НОМЕР_1 виконано.
На виконання умов кредитного договору № 11102876000 від 22 грудня 2006 року банком за платіжним дорученням № 17423 від 22 грудня 2006 року проведено 139000 доларів США на рахунок позичальника № НОМЕР_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.