Постанова
Іменем України
30 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 758/964/18
провадження № 61-11906св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Фонд соціального страхування України,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року у складі судді Войтенко Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що наказом № 408-к від 11 грудня 2015 року вона була прийнята на посаду головного спеціаліста відділу організаційно-документального забезпечення та аналітичної роботи Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. 29 грудня 2017 року була звільнена з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Позивача ніяким належним чином про звільнення не було попереджено, ніяких письмових повідомлень про зміни в організації виробництва і праці вона не отримувала.
При наявності вакансій відповідач не запропонував позивачу жодної з них, натомість після 26 жовтня 2017 року здійснював прийом на роботу інших осіб за наявними вакансіями.
Просила визнати звільнення незаконним та скасувати наказ від 22 грудня 2017 року №1016 "Про звільнення ОСОБА_1 ";
поновити її на роботі на посаді головного спеціаліста відділу консолідованої звітності Фонду департаменту бухгалтерського обліку та консолідованої звітності виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з 30 грудня 2017 року;
стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30 грудня 2017 року по фактичну дату винесення рішення суду;
покласти на відповідача витрати пов`язані з розглядом справи, а також витрати на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Подільського районного суду міста Київ від 01 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 липня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України, третя особа - ОСОБА_4, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача проведено з дотримання вимог законодавства.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У червні 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3 , у якій просить скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не визначено, у зв`язку з чим конкретно було пов`язано скорочення. У відповідача не існувало ніяких передумов та законних підстав для проведення скорочення у виконавчій дирекції Фонду та звільнення позивача з займаної посади. Посада, яку займала позивач, не скорочувалась, а лише змінились істотні умови її праці. Порушено переважне право позивача на залишення на роботі. При звільнення позивача з роботи не додержано вимог статті 49-2 КЗпП України щодо пропозиції їй роботи за відповідною професією чи спеціальністю або іншої роботи на посаді, яку вона могла б обійняти і яка не потребує спеціальної кваліфікації. На момент звільнення у Фонді були наявні 22 вакантні посади, що відповідачем приховано від суду. Позивач не була завчасно персонально попереджена про те, що її буде звільнено. Відмовивши у призначенні технічної експертизи наказу № 603 від 26 жовтня 2017 року суд позбавив позивача права на вчинення процесуальних дій, пов`язаних з доведенням обставин, які мають значення для справи. Директор виконавчої дирекції не мав повноважень на прийняття рішення про скорочення штату.
Аргументи учасників справи
У вересні 2019 року Фонд соціального страхування України та ОСОБА_4 подали відзиви на касаційну скаргу, у яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 рок та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано цивільну справу № 758/964/18 із суду першої інстанції.
28 серпня 2019 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу Дундар І. О.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги з огляду на наступне.
Судами встановлено, що правлінням Фонду соціального страхування України прийнято постанову №47 "Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України" від 12 вересня 2017 року, постанову № 50 "Про затвердження структури органів Фонду" від 10 жовтня 2017 року, постанову №51 "Про затвердження схеми посадових окладів працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та її робочих органів" від 10 жовтня 2017 року, постанову №52 "Про внесення змін до Положення про умови оплати та стимулювання праці працівників Фонду соціального страхування України" від 19 жовтня 2017 року.
Відповідно до штатного розпису, затвердженого 20 липня 2017 року, у виконавчій дирекції фонду передбачалося 267 штатних одиниць.
Постановою правління Фонду соціального страхування України від 12 вересня 2017 року №47 "Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України" з 1 січня 2018 року затверджено граничну чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду - 188 штатних одиниць.
Відповідно до постанови від 10 жовтня 2017 року №50 та затвердженої структури Виконавчої дирекції Фонду з 1 січня 2018 року було ліквідовано Департамент фінансово-економічної діяльності з граничною чисельністю працівників 18 одиниць і Департамент бухгалтерського обліку та консолідованої звітності з чисельністю працівників 22 штатні одиниці. Натомість було створено Департамент фінансово-економічної діяльності, бухгалтерського обліку та консолідованої звітності з граничною чисельністю 29 штатних одиниць.