Постанова
Іменем України
30 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 755/20913/14-ц
провадження № 61-20593св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: Дніпровський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, управління Державної міграційної служби України в м. Києві, управління Державної міграційної служби в Житомирській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, яка підписана представником Яцинік Юлією Василівною, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року в складі судді: Арапіної Н. Є. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року в складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ГУ ДМС України в місті Києві в особі Дніпровського РВ звернулося із заявою за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_1, Дніпровського РВ ГУ ДМС України в місті Києві, управління ДМС України в Житомирській області про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 вересня 2014 року.
Заяву обґрунтовано тим, що СБ України проведено перевірки результатами яких спростовується факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року. При цьому, заявник вважає, що вказані нововиявлені обставини є істотними, оскільки на їх підставі можна зробити висновок про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійної проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року, у задоволенні заяви ГУ ДМС України в місті Києві про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що згідно листа Департаменту захисту національної державності СБ України у 2016 році проведена перевірка достовірності наданих у 2014 році матеріалів для встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, тому зазначені заявником обставини для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, є новими доказами у справі та не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Крім того Дніпровський РВ ГУ Державної міграційної служби України в м. Києві не був позбавлений можливості прийняти участь у судовому розгляді за заявою ОСОБА_1, подати до суду свої заперечення, докази або заявити відповідні клопотання у разі відсутності можливості подання доказів, однак указаних процесуальних дій не вчинив.
Апеляційний суд відхилив посилання заявника на те, що ГУ ДМС у м. Києві не було стороною у справі, оскільки Дніпровський РВ ГУ ДМС у м. Києві є територіальним підрозділом ГУ ДМС України в м. Києві.
Аргументи учасників справи
У квітні 2018 року ГУ ДМС України в м. Києві через представника ОСОБА_4 подало касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржені рішення і ухвалити нове про задоволення заяви. При цьому посилався на те, що судами порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди порушили статтю 362 ЦПК України, оскільки матеріали перевірок СБ України спростовують факт проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року.
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення - без змін. Відзив мотивований тим, що суди правильно застосували процесуальне законодавство.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК (у редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали суду першої інстанції) свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.