Постанова
Іменем України
30 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 171/1952/17
провадження № 61-17545св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління з питань захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області, у складі судді Семенової Н. М., від 01 листопада 2017 року, та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Барильської А. П.,
Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 28 лютого 2018 року,
ВСТАНОВИВ
В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до
ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та такими, що суперечить чинному законодавству про захист персональних даних та трудовому законодавству, відшкодування немайнової шкоди.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області
від 01 листопада 2017 року позовна заява ОСОБА_1 повернута позивачу на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) 2004 року у зв`язку з непідсудністю цієї справи Апостолівському районному суду Дніпропетровської області.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2017 року - залишено без змін.
Приймаючи постанову, від 28 лютого 2018 року, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції, який вважала, таким, що відповідає нормам ЦПК України 2004 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а матеріали справи повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті та прийняття правосудного рішення. Визнати порушення суддею пункту 1
статті 1, статтею 6, 13, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 171/1952/17 та витребувано її матеріали з місцевого суду.
В липні 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
16 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 171/1952/17 передано судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій. Заявник вважає, що суд безпідставно обмежив її право на доступ до правосуддя.
Стверджує, що оскільки спір виник з трудових правовідносин, тому справа підсудна Апостолівському районному суду Дніпропетровської області за її зареєстрованим місцем проживання.
Також, вважає, що шкоду їй завдано за місцем знаходження філії товариства з обмеженою відповідальністю "Агростандарт" (далі -
ТОВ "Агростандарт"),а угоду про прийняття на роботу між нею та
ТОВ "Агростандарт" було укладено за місцем розташування магазину "Центральний" в місті Апостолове, а тому справа підсудна Апостолівському районному суду Дніпропетровської області за місцем заподіяння їй шкоди, місцем розташування філії з діяльності якої виник спір та місцем виконання трудового договору.
У визначений судом строк учасниками справи відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_2 щодо відповідальності за порушення вимог законодавства в сфері захисту персональних даних найманого працівника.
Місцем проживання відповідача у позові зазначена адреса: АДРЕСА_1 .
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (тут і надалі по тексту в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.