Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 761/21112/18
провадження № 61-16415св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Сбербанк",
треті особи: ОСОБА_2, Державна служба фінансового моніторингу України,
провівши у порядку спрощеного позовного провадження розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Чобіток А. О., Оніщука М. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сбербанк", треті особи: ОСОБА_2, Державна служба фінансового моніторингу України, про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії та усунення перешкод у користуванні банківськими рахунками,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк") про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії та усунення перешкод у користуванні банківськими рахунками.
Зазначав, що між ним та АТ "Сбербанк" були укладені договори банківського рахунку, за якими на його ім`я відкрито наступні рахунки: № НОМЕР_1 (долар США), № НОМЕР_2 (євро), № НОМЕР_1 (російський рубль).
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2016 року в порядку поділу спільного майна подружжя було визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на грошові кошти в розмірі 3 228 302,27 доларів США, 1 431 536,05 євро та 21 338 809,76 російських рублів, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 . З метою добровільного виконання рішення суду представник позивача звернувся до банківської установи з вимогою підготувати, надати для підписання та виконати розпорядження про перерахування грошових коштів з рахунків його довірителя - ОСОБА_1 на рахунки ОСОБА_2 .
Працівниками банківської установи були підготовлені відповідні платіжні доручення від 14 березня 2018 року про перерахування грошових коштів.
Проте після підписання платіжні доручення були повернуті з відміткою "Повернуто без виконання 14 березня 2018 року, згідно статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення".
16 квітня 2018 року Банк повідомив позивача, що операції по його рахункам зупинені за рішенням Держфінмоніторингу, а Банком, в свою чергу, застосовано право відмови в проведенні фінансових операцій по рахунках.
Банк виконав в подальшому платіжне доручення про перерахування грошових коштів у розмірі 100 доларів США на ім`я ОСОБА_2 . Інші платіжні доручення залишились без виконання.
Посилаючись на те, що дії АТ "Сбербанк" є протиправними, ОСОБА_1 просив: визнати незаконними дії АТ "Сбербанк" із заблокування поточних рахунків № НОМЕР_1 (долар США), № НОМЕР_2 (євро), № НОМЕР_1 (російський рубль), відкритих на його ім`я; зобов`язати АТ "Сбербанк" виконати платіжні доручення № 14447082 від 14 березня 2018 року та перерахувати грошові кошти у розмірі 3 195 000, 00 доларів США з рахунку № НОМЕР_1 (долар США), що відкритий на його ім`я на рахунок № НОМЕР_3, відкритий на ім`я ОСОБА_2 у АТ "Сбербанк"; зобов`язати АТ "Сбербанк" виконати платіжне доручення № 14443713 від 14 березня 2018 року та перерахувати грошові кошти у розмірі 1 415 000, 00 євро з рахунку № НОМЕР_2 (євро), що відкритий на його ім`я на рахунок № НОМЕР_3, відкритий на ім`я ОСОБА_2 у АТ "Сбербанк"; зобов`язати АТ "Сбербанк" виконати платіжне доручення № 14443768 від 14 березня 2018 року та перерахувати грошові кошти у розмірі 21 000 000, 00 російських рублів з рахунку № НОМЕР_1 (російський рубль), що відкритий на його ім`я на рахунок № НОМЕР_3, відкритий на ім`я ОСОБА_2 у АТ "Сбербанк"; усунути йому перешкоди в користуванні поточними рахунками № НОМЕР_1 (долар США), № НОМЕР_2 (євро), № НОМЕР_1 (російський рубль), шляхом зобов`язання відповідача розблокувати та надати вільний доступ до грошових коштів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у складі судді Мальцева Д. О. від 05 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
За результатами розгляду позову ОСОБА_1 суд першої інстанції визнав неправомірними дії АТ "Сбербанк" щодо відмови у здійсненні фінансових операцій за мультивалютним рахунком № НОМЕР_1, та зобов`язав АТ "Сбербанк" усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні мультивалютним рахунком № НОМЕР_1, шляхом надання вільного доступу до грошових коштів, які знаходяться на рахунку та поновлення фінансових операцій за цим рахунком.
Місцевий суд виходив з того, що банк не довів правомірність відмови у здійсненні фінансових операцій за рахунками позивача, а також не довів того, що Банк діяв у відповідності до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача виконати платіжні доручення, оскільки загальним порядком проведення переказу коштів у межах України, встановленим Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" не передбачено можливості повторного прийняття до виконання повернутих платіжних доручень.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 сепня 2019 року апеляційну скаргу АТ "Сбербанк" задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 до АТ "Сбербанк" про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії та усунення перешкод у користуванні банківськими рахунками.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 обіймав посаду заступника Міністра доходів і зборів України. Слідчим відділом управління спеціальних розслідувань департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводяться досудові розслідування у кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_1 ; ухвалами слідчих суддів був накладений арешт на грошові кошти, наявні на банківських рахунках, що належать ОСОБА_1 . Останній перебував у міжнародному розшуку та перебуває у національному розшуку до цього часу, у зв`язку з чим АТ "Сбербанк" було встановлено для нього високий рівень ризику.
Апеляційний суд вважав, що відмовляючи у проведенні фінансової операції за відкритим на ім`я ОСОБА_1 рахунком, АТ "Сбербанк" як суб`єкт первинного фінансового моніторингу правомірно діяв у відповідності до положень частини першої статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кішинський Д. Г. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що на думку представника заявника апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке було ухвалене відповідно до норм як матеріального, так і процесуального права.
Заявник вказує, що позивач є споживачем банківських послуг, які надаються відповідачем.
Чинним законодавством передбачено вичерпний перелік підстав арешту та зупинення операцій по рахунках, а тому відповідно до статті 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" зупинення фінансових операцій могло мати місце лише на два робочих дні з дня зупинення (включно), ці строки є остаточними та продовженню не підлягають.
Належних та допустимих доказів того, що кошти на рахунки позивача надійшли злочинним шляхом відповідач не надав, як не надав і доказів звернення до правоохоронних органів про незаконні дії клієнта за наслідками блокування рахунків позивача, не надав доказів щодо прийняття відповідачем та/або Державною службою фінансового моніторингу України рішень про зупинення фінансових операцій та повернення платіжних доручень без виконання, а також не надав доказів правомірності зупинення відповідних фінансових операцій на строк, що перевищує максимально допустимий строк, встановлений частинами п`ятою та шостою статті 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Представник заявника зазначає, що висновок суду першої інстанції відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які були зроблені під час розгляду аналогічних справ: № 164/1047/16-ц (провадження № 61-10300св18), № 203/2585/16-ц (провадження № 61-17527св18).
Підсумовуючи доводи касаційної скарги представник заявника вказував, що судом апеляційної інстанції помилково не було застосовано до спірних правовідносин норми статті 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року від представника АТ "Сбербанк" - Ковриженка С. О. до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому представник відповідача просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, посилаючись на її необґрунтованість, вказував, що постанова апеляційного суду прийнята з додержанням норм як матеріального, так і процесуального права.
Вказує, що підстава для зупинення фінансової операції на суму 100,00 доларів США відповідно до статті 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" є відмінною від підстав, що зумовили відмову у проведенні фінансових операцій на перерахування суми коштів у розмірі 1 415 000,00 євро, 21 000 000,00 російських рублів та 3 195 000,00 доларів США згідно з статтею 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Одночасно представник відповідача вказує, що посилання представника заявника на висновки Верховного Суду, які були зроблені під час розгляду аналогічних справ: № 164/1047/16-ц (провадження № 61-10300св18), № 203/2585/16-ц (провадження № 61-17527св18) не можна вважати обґрунтованими, адже в означених справах правовідносини врегульовані статтею 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", в цій же справі правовідносини врегульовані статтею 10 вказаного нормативного акту.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду м. Києва.
26 вересня 2019 року справа № 761/21112/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 квітня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та АТ "Сбербанк" був укладений договір банківського мультивалютного рахунку № Физ-НОМЕР_1.
Відповідно до умов пункту 1.1. вказаного договору та чинного законодавства АТ "Сбербанк" відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 та зобов`язався здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта - приймання і зарахування на рахунок коштів, що надходять клієнту, виконання розпоряджень клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з пунктом 2.3. договору розрахункові документи, що надійшли до Банку протягом операційного часу, Банк виконує в день їх надходження.
Пунктом 3.3. договору визначено, що банк зобов`язується своєчасно здійснювати розрахунково-касові операції в межах залишків коштів на рахунку клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що банк має право відмовити клієнту у здійсненні операції за рахунком, якщо документи, необхідні для її здійснення, відсутні або оформлені неналежним чином, або якщо операція не відповідає чинному законодавству України.
04 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та АТ "Сбербанк" був укладений Договір № НОМЕР_1 щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг в рамках договору щодо банківського обслуговування. Відповідно до умов цього договору банк зобов`язався надавати клієнту комплекс послуг, що включені до пакету продуктів і послуг "Престиж", умови якого погоджені у цьому договорі, згідно з відповідними підрозділами, пунктами та/або підпунктами Умов банківського обслуговування фізичних осіб АТ "Сбербанк Росії", затверджених наказом голови Правління від 16 січня 2012 № 37, або Умов, що затверджені вищезазначеним наказом. Умови є невід`ємною частиною цього Договору та розміщені на сайті Банку.
Відповідно до заяви про відкриття та обслуговування рахунків в рамках пакету продуктів і послуг на ім`я ОСОБА_1 був відкритий поточний мультивалютний рахунок у UAH, USD, EUR.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2016 року задоволений частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності. Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності: на 3 228 302,27 доларів США на банківському рахунку № НОМЕР_1 (долар США), 1 431 536,05 євро на банківському рахунку № НОМЕР_2 (євро), 21 338 809,76 російських рублів на банківському рахунку № НОМЕР_4, відкритих у ПАТ "Сбербанк Росії".
04 січня 2018 року та 22 лютого 2018 року ОСОБА_2 в особі свого представника зверталась до АТ "Сбербанк" з листами про списання зазначених коштів з рахунків позивача на свій рахунок.
Разом з тим, АТ "Сбербанк" не було задоволено вимогу представника ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що володільцем рахунку є ОСОБА_1
05 березня 2018 року та 13 березня 2018 року представник ОСОБА_1 звернувся до АТ "Сбербанк" з листами, відповідно до яких надав пакет документів та просив підготувати документи щодо перерахування грошових коштів в розмірі 100,00 доларів США з рахунку позивача на рахунок ОСОБА_2
14 березня 2018 року представник ОСОБА_1 звернувся до АТ "Сбербанк" з проханням підготувати та надати представнику позивача для підписання та прийняти до виконання платіжне доручення в іноземній валюті щодо перерахування грошових коштів у розмірі 3 195 000, 00 доларів США, 1 415 000, 00 євро та 21 000 000, 00 російських рублів з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_3, відкритий у АТ "Сбербанк".
АТ "Сбербанк" було підготовлено відповідні платіжні доручення, проте вони були повернуті з відміткою на звороті "Повернуто без виконання 14 березня 2018 року, згідно статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення".
Листом від 04 квітня 2018 року № 5862/3/32-3 АТ "Сбербанк" повідомило представника ОСОБА_1, що банком зупинена фінансова операція по рахунку позивача щодо перерахування грошових коштів в розмірі 100,00 доларів США, зокрема на підставі рішення Державної служби фінансового моніторингу України та норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення".
Листом від 13 квітня 2018 року № 6505/3/32-3 АТ "Сбербанк" повідомило представника ОСОБА_1, що з метою дотриманням вимог статті 6 та статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення", банк застосував право відмови у проведенні фінансових операцій по рахунках ОСОБА_1 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, третьої статті 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно з частинами першою, другою статті 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.