Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 282/761/17
провадження № 61-9819св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролайн-Україна",
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Данилевич", ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайн-Україна" на постанову Житомирського апеляційного суду
від 03 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролайн-Україна" (далі - ТОВ "Агролайн-Україна") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Данилевич" (далі - ТОВ "Данилевич") про визнання недійсним договору оренди землі, та визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 01 березня 2007 року
між ним та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,1094 га, кадастровий номер 1823183400:06:003:0018, розташованої на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області, строком на 10 років, який був зареєстрований 14 травня 2007 року у Любарському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (далі - Любарський районний відділ Житомирської РФЦ ДЗК).
14 березня 2017 року ТОВ "Агролайн-Україна" направило ОСОБА_1 лист-повідомлення з пропозицією продовжити дію зазначеного договору оренди землі до 31 грудня 2024 року, разом із проектом додаткової угоди до нього, який залишено без відповіді.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03 липня 2017 року № 91011979, позивачу стало відомо, що 02 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Данилевич" укладений договір оренди земельної ділянки яку орендує ТОВ "Агролайн-Україна", унаслідок чого порушено його право на володіння та користування орендованою земельною ділянкою, а також переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк, оскільки спірний договір оренди землі не відповідає вимогам чинного законодавства та укладений до закінчення строку дії попереднього договору.
Посилаючись на наведене, ТОВ "Агролайн-Україна" просило визнати недійсним договір оренди землі від 02 березня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Данилевич", та визнати договір оренди землі від 01 березня 2007 року, укладений між ТОВ "Агролайн-Україна" та ОСОБА_1 поновленим на умовах викладених у проекті додаткової угоди від 14 березня 2017 року.
У грудні 2017 року ТОВ "Агролайн-Україна" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ТОВ "Данилевич" про визнання недійсним договору оренди землі.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 06 вересня 2017 року
ОСОБА_1 та ТОВ "Данилевич", з метою уникнення відповідальності за порушення законодавства при укладенні між ними договору оренди землі
від 02 березня 2017 року розірвали його, і того ж дня уклали аналогічний за змістом попередньому договір оренди тієї ж земельної ділянки, чим порушили переважне право позивача на поновлення договору оренди землі від 01 березня 2007 року.
Посилаючись на наведене, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі від 06 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Данилевич".
Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 08 грудня
2017 року справи за вказаними вище позовами обʼєднано в одне провадження та присвоєно обʼєднаній справі № 282/761/17.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2018 року позов ТОВ "Агролайн-Україна"задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1823183400:04:002:0012, укладений 02 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Данилевич".
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1823183400:04:002:0012, укладений 06 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Данилевич".
Визнано договір оренди землі від 01 березня 2007 року загальною площею 4,1094 га, кадастровий номер 1823183400:04:002:0012, яка розташована на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області, зареєстрований у Любарському районному відділі Житомирської РФЦ ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 травня
2007 року за № 40721300019, укладений між ТОВ "Агролайн-Україна" та
ОСОБА_1 , поновленим на умовах викладених у проекті додаткової угоди від 14 березня 2017 року.
Стягнуто з ТОВ "Данилевич" та ОСОБА_1 у рівних частинах на користь
ТОВ "Агролайн-Україна" 4 800,00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки після закінчення строку дії договору оренди землі від 01 березня 2007 року, укладеного між ТОВ Агролайн-Україна" та ОСОБА_1, позивач фактично продовжив користуватися земельною ділянкою, що належить орендодавцю, а ОСОБА_1 протягом одного місяця після закінчення строку дії зазначеного договору не повідомила позивача про своє небажання поновлювати договір оренди землі, то відповідно до положень частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі від 01 березня 2007 року, укладений між ТОВ "Агролайн-Україна" та ОСОБА_1, підлягає поновленню на той самий строк і на тих самим умовах, які були передбачені договором. Направлення відповідачем до закінчення строку дії договору оренди землі листа-повідомлення від 23 січня 2017 року про небажання поновлювати зазначений договір оренди землі на новий строк після закінчення терміну його дії, у розумінні статті 33 Закону України "Про оренду землі", не створює будь-яких наслідків для сторін.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Данилевич"задоволено частково.
Рішення Любарського районного суду Житомирської області від 09 жовтня
2018 року у частині задоволення вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 06 вересня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Данилевич", та визнання договору оренди землі від 01 березня 2007 року, укладеного між ТОВ "Агролайн-Україна" та ОСОБА_1, поновленим на умовах, викладених у проекті додаткової угоди, скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволення позовних вимог.
Рішення Любарського районного суду Житомирської області від 09 жовтня
2018 року у частині розподілу судових витрат скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ "Данилевич" на користь ТОВ "Агролайн-Україна" по 800,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.
Стягнуто з ТОВ "Агролайн-Україна" на користь ТОВ "Данилевич" 4 800,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно визначив строк дії договору оренди землі
від 01 березня 2007 року, укладеного між ТОВ "Агролайн-Україна" та
ОСОБА_1 , який розпочався з моменту його державної реєстрації - 14 травня
2007 року та закінчився 14 травня 2017 року, а тому дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 02 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Данилевич", як такого, що вчинений до закінчення строку дії попередньо укладеного договору оренди щодо цієї ж земельної ділянки. Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині задоволених вимог про визнання недійсним договору оренди землі
від 06 вересня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Данилевич", та визнання договору оренди землі поновленим на умовах, викладених у проекті додаткової угоди, суд першої інстанції не врахував, що 23 січня 2017 року
ОСОБА_1 надіслала ТОВ "Агролайн-Україна" лист-повідомлення про відсутність у неї наміру поновлювати договірні відносини, що є підставою для припинення переважного права орендаря на укладення договору оренди землі. Наведене, у свою чергу, не спростовує правомірності укладення 06 вересня
2017 року договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ "Данилевич".
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Агролайн-Україна", у якій заявник просив скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у частині скасування рішення Любарського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2018 року, та залишити в силі у цій частині рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин частину шосту статті 33 Закону України "Про оренду землі" та дійшов помилкового висновку про те, що наявність заперечень зі сторони орендодавця в поновленні договору з попереднім орендарем є підставою для припинення переважного права орендаря на укладення договору оренди землі. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував, що у період з 30 березня 2017 року по 03 липня 2017 року, ОСОБА_1 не розглянула надіслане позивачем повідомлення з пропозицією продовжити дію укладеного між ними договору оренди землі від 01 березня
2007 року, з доданим до нього проектом додаткової угоди, не перевірила його на відповідність вимогам закону, не узгодила з орендарем істотні умови договору та не уклала додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Протягом зазначеного періоду орендодавець не повідомляла заявника про відсутність наміру поновлювати договірні відносини, що свідчить про наявність у ТОВ "Агролайн-Україна" переважного права на укладення договору оренди землі. Позивачем були дотримані вимоги частин другої-п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі", а тому суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у захисті переважного права ТОВ "Агролайн-Україна" на поновлення договору оренди землі на новий строк. Вказував на те, що позивач був позбавлений можливості скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі від 01 березня 2007 року з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку з наявністю укладеного між відповідачами, договору оренди землі від 02 березня 2017 року.
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Данилевич", що містить клопотання про поновлення строку на подання відзиву, з посиланням на те, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги товариство отримало 18 червня
2019 року, а тому відповідач не мав змоги надати відзив у встановлений судом строк.
Наведені відповідачем обставини є поважними причинами несвоєчасного подання відзиву на касаційну скаргу, а тому суд касаційної інстанції вважає можливим продовжити ТОВ "Данилевич" строк для подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Агролайн-Україна", та приєднати його до матеріалів справи.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що суд апеляційної інстанцій повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, а тому касаційна скарга ТОВ "Агролайн-Україна" не підлягає задоволенню. Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд правильно врахував, що
ОСОБА_1 своєчасно, тобто у строки визначені договором оренди землі
від 01 березня 2007 року, а саме 23 січня 2007 року направила позивачу повідомлення про те, що вона не бажає поновлювати із орендарем раніше укладений договір на новий строк, таке небажання орендодавця було обумовлене грубим порушення ТОВ "Агролайн-Україна" технологій агровиробництва, зокрема недотриманням вимог сівозміни, що призвело до погіршення родючості грунтів на земельній ділянці ОСОБА_1 . Вказував на те, що лист-повідомлення ТОВ "Агролайн-Україна" від 30 березня 2017 року з пропозицією продовжити дію укладеного з ОСОБА_1 договору оренди землі від 01 березня 2007 року, був направлений орендарю з порушенням строку, визначеного договором оренди землі від 01 березня 2007 року, який набув чинності з моменту його підписання.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.