Постанова
Іменем України
30 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 639/5195/17
провадження № 61-37576св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Негуриця Юрій Сергійович,
зацікавлена особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 12 грудня 2017 року, постановлену у складі судді: Гаврилюк С. М., та постанову Апеляційного суду Харківської області від 08 травня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Хорошевського О. М., Кіся П. В., Кружиліної О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця міжрайонного відділу державної виконавчої служби (далі - ВДВС) по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області
(далі - ГТУЮ у Харківській області) Негруці Ю. С .
В обґрунтування скарги зазначала, що в Жовтневому ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова про розподіл в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 .
Заявник є стягувачем у вказаному виконавчому провадженні.
22 травня 2017 року державний виконавець виніс постанову про закриття виконавчого провадження, хоча, на думку заявника, мав винести постанову про повернення виконавчого листа до суду без виконання.
Також заявник вказувала, що дії державного виконавця вона оскаржувала до начальника Жовтневого ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області, однак за результатом розгляду її скарги останній повідомив, що підстави для скасування постанови про закриття виконавчого провадження від 22 травня 2017 року відсутні.
За таких обставин просила суд визнати протиправними дії державного виконавця щодо винесення постанови про закриття виконавчого провадження та зобов`язати ВДВС виконати рішення суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 грудня 2017 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Залишаючи скаргу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлена про дату час і місце судового засідання
ОСОБА_1 повторно не з`явилась у судове засідання.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 грудня 2017 року - без змін.
Приймаючи постанову від 08 травня 2018 року, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про судові засідання призначені на 23 листопада 2017 року та 12 грудня 2017 року, але до суду не з`явилась, заяв про розгляд справи за її відсутності не подала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду м. Харкова.
У жовтні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
14 квітня 2020 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 639/5195/17 передано судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки вона хворіла і не могла приймати участь у розгляді скарги, про що повідомила суд першої інстанції шляхом подачі заяв до канцелярії суду про перенесення судових засідань з поважних причин.
На думку заявника, залишивши без розгляду її скаргу, суди попередніх інстанції порушили її права на захист, оскільки вона в судовому засіданні бажала надати пояснення щодо невиконання судового рішення.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначив, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи не спростовують законних та обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій про існування правових підстав для залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції (далі - ЦПК України 2004 року).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась зі скаргою на дії державного виконавця міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Негруці Ю. С.
Судові засідання у справі призначені на 23 листопада 2017 року та 12 грудня 2017 року про що ОСОБА_1 була повідомленаналежним чином.
23 листопада 2017 року та 12 грудня 2017 року ОСОБА_1 зверталась до суду із заявами про відкладення розгляду справи у зв`язку із своєю хворобою та хворобою її представника - адвоката Четверикової В. О.
Заяв про розгляд справи за її відсутності до суду першої інстанції ОСОБА_1 не подавала.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі по тексту в редакції Кодексу чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.