Постанова
Іменем України
28 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 2-341/11
провадження № 61-20347св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - комунальне підприємство "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 березня 2017 року у складі судді Швець В. М. та постанову апеляційного суду Одеської області від 14 лютого 2018 року у складі колегії суддів Черевка П. М., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2009 року ОСОБА_4, правонаступником якого є ОСОБА_1, та ОСОБА_2 звернулися до суду до ОСОБА_3, третя особа - комунальне підприємство "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" з позовом, вимоги якого уточнили під час розгляду справи та просили стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів по 62 441 грн матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, а також моральної шкоди на користь ОСОБА_1 у розмірі 60 000 грн та 30 000 грн на користь ОСОБА_2 .
Позов мотивовано тим, що 11 листопада 2008 року з вини відповідача відбулося залиття належної позивачам квартири АДРЕСА_1, чим завдано матеріальної шкоди.
Згідно висновками судової будівельно-технічної експертизи від 22 вересня 2009 року, від 18 травня 2016 року та висновку фахівця від 30 вересня 2014 року, вартість відновлювального ремонту складає 105 674 грн, 19 208 грн вартість шкоди, завданої меблям і побутовій техніці, загальна сума складає 124 882 грн, яка підлягає стягненню з відповідача в рівних частках на користь власників пошкодженого майна.
Також позивачі послались на завдання їм моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на підставі статей 23, 1167 ЦК України. Розмір моральної шкоди ОСОБА_1 оцінила в сумі 60 000 грн. ОСОБА_2 послалась на завдання їй моральної шкоди на суму 30 000 грн.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 березня 2011 року ОСОБА_1 притягнуто до участі у справі у якості правонаступника ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 березня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 14 лютого 2018 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 62 441 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди та 14097,74 грн судових витрат, разом - 86 538,74 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 62 441грн на відшкодування матеріальної шкоди, 3000 грн на відшкодування моральної шкоди та 1297,74 грн судових витрат, а разом - 66 708,74 грн.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що факт залиття квартири позивачів саме через несправність в квартирі відповідача, у зв`язку з проривом води холодного водопостачання, є встановленим та підтверджується матеріалами справи, зокрема актом від 12 листопада 2008 року, складеним робітниками комунального підприємства "Житсервіс-2", висновком судової будівельно-технічної експертизи від 25 жовтня 2013 року.
Розмір матеріальної шкоди, завданої позивачам встановлено висновками судової будівельно-технічної експертизи № 39/09 від 22 вересня 2009 року, № 10/38-2015 від 18 травня 2016 року та висновком фахівця від 30 вересня 2014 року, та він становить 105 674 грн - вартість відновлювального ремонту квартири та 19 208 грн - вартість шкоди завданої меблям та побутовій техніці. Загальна сума матеріальної шкоди становить 124 882 грн, яка підлягає стягненню з відповідача в рівних частинах на користь кожного з позивачів по 62 441 грн.
Вимоги по стягненню моральної шкоди підлягають задоволенню на підставі статей 23,1167 ЦК України, оскільки відповідач допустив незаконні дії у відношенні позивачів, які виразились у затопленні їх квартири та пошкодженні майна, що спричинило моральні страждання, призвело до зміни звичного ритму життя.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд визначив розмір відшкодування морального шкоди в сумі 10 000 грн на користь ОСОБА_1 та 3000 грн на користь ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив зібрані у справі докази та не встановив обставини, які мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, зокрема акту комунального підприємства "Житсервіс-2" від 12 листопада 2008 року. Вказаний акт не відповідає встановленій діючим законодавством формі, не ґрунтується на законі та є формальним. Цим актом не встановлені причини залиття, місце витоку холодної води, не з`ясовано питання чи було це наслідком недбалості відповідача або інші обставини, що могли спричинити залиття.
Суд безпідставно відхилив клопотання сторони відповідача про виклик експертів в судове засідання щодо надання роз`яснень з приводу висновків.
Під час вирішення даного спору суди безпідставно врахували висновок будівельно-технічної експертизи від 25 жовтня 2013 року, складеного ТОВ "Інтер-Консалт-Плюс" та висновок експерта Цуркан В. Й. від 22 вересня 2009 року, оскільки вони не відповідають вимогам щодо належності і допустимості доказів.
Висновок спеціаліста щодо оцінки вартості матеріальної шкоди також є неналежним і недопустимим доказом.
Заявник посилається на те, що суд безпідставно залучив ОСОБА_1 до участі у справі у якості правонаступника ОСОБА_4 та не з`ясував чи допускають спірні правовідносини правонаступництво. Судом не враховано, що набуття права власності на частку нерухомого майна ОСОБА_4 не надає їй право вступати у спірні правовідносини у якості сторони у справі про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.