Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 534/1898/14-ц
провадження № 61-44754св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватне підприємство фірма "Транс-Рава ЛТД",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2016 року у складі судді Крикливого В. В. та постанову Апеляційного суду Полтавської області
від 20 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О.,
Бондаревської С. М., Лобова О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані
і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"
(далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1 , ОСОБА_2, Приватного підприємства фірми "Транс-Рава ЛТД" (далі - ППФ "Транс-Рава ЛТД") про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 29 березня 2007 року між
Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі -
ВАТ "Кредитпромбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір з встановленням процедури надання кредитів у межах кредитної лінії у розмір 1 000 000 грн зі сплатою 18 % річних на строк до 25 серпня 2015 року.
Кредитні зобов`язання були забезпечені окремими договорами поруки, укладеними кредитором з ОСОБА_2 та ППФ "Транс-Рава ЛТД".
Оскільки позичальник належним чином не виконав свої кредитні зобов`язання, то станом на 13 травня 2014 року виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 772 304,02 грн, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів.
На підставі викладеного ПАТ "Дельта Банк" просило стягнути солідарно
з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ППФ "Транс-Рава ЛТД" заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 772 304,02 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ППФ "Транс-Рава ЛТД" заборгованість за кредитним договором
від 29 березня 2007 року в розмірі 1 476 722,37 грн та по 1 015 грн судового збору з кожного.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що задоволення 25 вересня 2012 року Комсомольським міським судом Полтавської області позову кредитора про звернення стягнення на предмет застави не є перешкодою для пред`явлення позову про стягнення заборгованості за тим самим кредитним договором у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена.
Оскільки позичальник порушив умови кредитного договору, забезпеченого договорами поруки, то виникла заборгованість, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів. Судом враховано вартість майна, реалізованого на виконання судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Місцевий суд відхилив доводи ОСОБА_2 про порушення позивачем шестимісячного строку, визначеного частиною четвертою статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки у додаткових угодах до договорів поруки поручителі дали свою згоду на зміну розміру основного зобов`язання до 1 104 000 грн та кінцевого строку повернення кредитних коштів до 25 серпня 2015 року.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 27 жовтня 2016 року
(в складі колегії суддів: Мартєва С. Ю., Кузнєцової О. Ю., Хіль Л. М.) рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2016 року в частині стягнення з ППФ "Транс-Рава ЛТД" заборгованості за кредитним договором від 29 березня 2007 року в розмірі 1 476 722,37 грн та 1 015 грн судового збору скасовано.
Провадження у справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ППФ "Транс-Рава ЛТД" про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.
У решті рішення Комсомольського міського суду Полтавської області
від 04 липня 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги до
ППФ "Транс-Рава ЛТД" мають розглядатися за правилами господарського судочинства. Об`єднання в одне провадження вимог, які мають розглядатися за правилами різних видів судочинства, не допускається.
У решті апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року
(в складі колегії суддів: Гудими Д. А., Антонюк Н. О., Бакуліної С. В.,
Британчука В. В., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М.,
Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.) ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 27 жовтня 2016 року скасовано, а справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова касаційного суду мотивована тим, що позовні вимоги у цій справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд вплине, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних правовідносин. Цей спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 20 серпня 2018 року рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором та додатковими угодами до нього, станом на 13 травня 2014 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 1 772 304,02 грн. Оскільки на виконання рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 вересня 2012 року виконавчою службою реалізовано заставне майно на суми: 261 416,45 грн, 23 472,60 грн та 10 692,60 грн, то розмір заборгованості, що підлягає до стягнення
у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача, необхідно зменшити на вказану суму та він складає 1 476 722,37 грн.
Строк дії кредитного договору визначено до 25 серпня 2015 року, тому банк правильно нараховував відсотки за користування кредитним договором до 13 травня 2014 року.
Банк не порушив шестимісячний строк для пред`явлення вимог до поручителів, оскільки відповідно до додаткових угод до договорів поруки ОСОБА_2 та ППФ "Транс-Рава ЛТД" дали свою згоду на зміну терміну повернення кредитних коштів до 25 серпня 2015 року, а з цим позовом до суду кредитор звернувся 15 липня 2014 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2016 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 20 серпня
2018 року, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_1 та ППФ "Транс-Рава ЛТД" судові рішення в частині вирішення до них позовних вимог банку не оскаржували, тому в цій частині судові рішення не є предметом касаційного перегляду відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.
ПАТ "Дельта Банк" судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до боржника та поручителів не оскаржувало, тому в цій частині судові рішення не є предметом касаційного перегляду відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Апеляційний суд всупереч вимогам статей 1048, 1050 ЦК України погодився з висновками місцевого суду про правомірність стягнення процентів за користування кредитом, нарахованих позивачем до 13 травня 2014 року після пред`явлення вимоги кредитора згідно з рішенням суду від 25 вересня 2012 року та настання строку виконання основного зобов`язання.
Банк використав надане йому право, визначене пунктом 5.3 кредитного договору, на дострокове повернення кредитних коштів і сплату процентів та рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області
від 25 вересня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (далі - ПАТ "Кредитпромбанк") задоволено, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет застави.
Суди неправильно встановили заборгованість станом на 13 травня 2014 року, оскільки судовим рішенням від 25 вересня 2012 року стягнуто всю заборгованість за кредитним договором, тому її розмір не може збільшуватися. При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося внаслідок пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Крім того, суди помилково не застосували під час вирішення цієї справи частину четверту статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки строк дії поруки не встановлено, термін повернення кредитних коштів, встановлений до 25 серпня 2015 року, був змінений кредитором та наступив відповідно до рішення Комсомольського міського суду від 25 вересня 2012 року, а з цим позовом банк звернувся 15 липня 2014 року. Отже, банк пропустив визначений законом шестимісячний строк пред`явлення вимоги до поручителя.
Доводи інших учасників справи
ПАТ "Дельта Банк" подало до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки не є перешкодою для стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з боржника та поручителя. Банк не пропустив строк звернення до поручителів, оскільки строк дії кредитного договору визначено до 25 серпня 2015 року, досудові вимоги відповідачам направлені 15 травня 2014 року, а до суду з цим позовом звернувся 30 червня 2014 року. Судами правильно визначено заборгованість за кредитним договором.
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
14 квітня 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 квітня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 29 березня 2007 року між ВАТ "Кредитпромбанк", назву якого змінено на ПАТ "Кредитпромбанк", і ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній надано кредитну лінію у національній валюті України або в іноземних валютах у межах загальної суми 1 000 000 грн за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення кожної додаткової угоди, що є невід`ємними частинами договору. Термін користування та процентні ставки за кожним траншом визначаються додатковою угодою. Згідно з пунктом 4.4 указаного договору боржник зобов`язалась повністю повернути заборгованість за кредитами та процентами не пізніше 25 березня 2014 року.
Відповідно до додаткової угоди від 29 березня 2007 року банком надано позичальнику кредит у розмірі 600 000 грн (транш надано на споживчі цілі) за процентною ставкою 18 % річних. Термін погашення кредиту та сплати процентів визначається графіком, згідно з яким останньою датою повернення коштів є 26 березня 2012 року.
Зі змісту додаткової угоди від 04 квітня 2007 року вбачається, що ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 250 000 грн (транш на споживчі цілі) за процентною ставкою 18 %. Термін погашення кредиту та сплати процентів обумовлений сторонами графіком платежів, згідно з яким кінцевою датою повернення коштів є 27 квітня 2009 року.
Згідно з додатковою угодою від 08 лютого 2008 року банком надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 230 000 грн на споживчі цілі за процентною ставкою 18 % річних на строк до 25 березня 2014 року.
На підставі додаткової угоди від 15 серпня 2008 року ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 183 700 грн з процентною ставкою за користування траншом 25 % річних на строк до 25 березня 2014 року.
Пунктом 3 додаткової угоди № 7 від 31 серпня 2010 року змінено кінцевий строк повернення кредитних коштів, а саме: у терміни, визначені відповідними додатковими угодами, але у будь-якому випадку не пізніше
25 серпня 2015 року готівкою через касу банку або безготівковим переказом на рахунки банку, що вказані у додаткових угодах.
Відповідно до додаткової угоди № 8 від 31 серпні 2010 року ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 790 000 грн зі сплатою 20 % річних на строк до 25 серпня 2015 року.
Терміни погашення кредитів та сплати процентів були визначені відповідними графіками, що є частинами укладених угод.
Крім того, додатковою угодою від 15 серпня 2008 року встановлено, що основним забезпеченням повернення заборгованості за кредитами, сплати процентів і пені є застава за договорами іпотеки, застави і поруки.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між
ВАТ "Кредитпромбанк" і ОСОБА_2 укладено договір поруки
від 29 березня 2007 року. У додатковій угоді від 31 серпня 2010 року ОСОБА_2 погодився на зміну основного зобов`язання, а саме: збільшення розміру основного зобов`язання до 1 104 000 грн та терміну повернення кредитних коштів до 25 серпня 2015 року.
Кредитні зобов`язання також були забезпечені договором поруки, укладеним 29 березня 2007 року між ВАТ "Кредитпромбанк" і ППФ "Транс-Рава ЛТД". У додатковій угоді від 31 серпня 2010 року ППФ "Транс-Рава ЛТД" погодився на зміну основного зобов`язання, а саме: збільшення розміру основного зобов`язання до 1 104 000 грн та терміну повернення кредитних коштів до 25 серпня 2015 року.
Між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" 26 червня 2013 року укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, зокрема, за зобов`язаннями відповідачів, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним та забезпечувальним договорами.
ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала, тому відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 13 травня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 1 772 304,02 грн.
Суди також встановили, що рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 вересня 2012 року у справі № 1612/1371/12, яке набрало законної сили, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Кредитпромбанк" за кредитним договором від 29 березня
2007 року в розмірі 1 578 753,92 грн звернуто стягнення на предмети застави, які належать ОСОБА_2, а саме: екскаватор АТЕК-881, екскаватор НОМЕР_3, будинок з господарськими будівлями на