ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 401/3274/15
провадження № 61-22715 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
головуючого - Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, касаційну скаргу Марехи Дмитра Олександровича, який діє на підставі довіреності в інтересах публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", на заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2016 року у складі судді Гармаш Т. І. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2016 року у складі колегії суддів Карпенка О. Л., Гайсюка О. В., Голованя А. М.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою, в якій просив з урахуванням уточнення позовних вимог стягнути на його користь суму коштів у розмірі 88 462,95 грн, що складається з суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2653,94 грн, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 25,01 грн; пені за весь період прострочення суми вкладу у розмірі 9130,93 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 77 000 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 30 січня 2013 року уклав з банком договір № 3629/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) "Класік" на 370 днів в національній валюті на період з 30 січня 2013 року до 10 лютого 2015 року включно.
Відповідачем порушено чинне законодавство та його право на отримання вкладу разом з нарахованими відсотками по закінченню терміну дії договору, зокрема відповідач у порушення пункту 4.1 договору 11 лютого 2015 року перерахував суму вкладу разом з нарахованими відсотками на картковий рахунок, відкритий позивачем у цьому банку, але для отримання відсотків за іншими вкладами.
Вчасно отримати кошти із вказаного рахунку позивач не мав можливості, у зв`язку з чим неодноразово звертався до відповідача з письмовими заявами.
Тільки після суперечок він мав отримав кошти у сумі 500 грн, що підтверджується виписками за лютий та березень 2015 року.
У зв`язку з цим позивач вважає, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, за що статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність.
Крім цього позивач вважає, що відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" відповідач повинен сплатити пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги.
Вважає, що у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання йому спричинена моральна шкода, оскільки погіршився його стан здоров`я та позивач був змушений відкласти необхідне обстеження та лікування.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_1 втрати, пов`язані з інфляційними процесами, у розмірі 2653,94 грн та 3% річних у розмірі 25,01 грн.
У задоволенні позову у частині стягнення пені за період прострочення повернення вкладу, а також відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Суд першої інстанції у частині задоволених позовних вимог виходив із того, що сума вкладу була фактично отримана позивачем частинами починаючи з 12 лютого по 30 березня 2015 року, тобто відповідач допустив прострочення грошового зобов`язання, за що повинен нести відповідальність, передбачену статтею 625 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що такі позовні вимоги є безпідставними, а на дані правовідносини не поширюються положення Закону України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають в силу положень пунктів 1, 3 частини п`ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якою передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших вимог кредиторів, не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.
Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (незастосування норм частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", частини п`ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") не призвело до неправильного вирішення справи, а правильне по суті рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходив із того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту завдання йому моральної шкоди відповідачем, а умовами договору банківського вкладу не передбачено відшкодування моральної шкоди.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
У грудні 2016 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення.
У січні 2017 року ПАТ представник "Банк "Фінанси та Кредит" подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі за касаційною скаргою ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2017 року дану справу призначено до судового розгляду.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" дана справа передана до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині незадоволених позовних вимог про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Зазначає, що положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюються на дані правовідносини, а лише на правовідносини між ФГВФО та банками.
Вважає, що банком прострочено зобов`язання з повернення йому депозитних коштів у період з 12 лютого по 30 березня 2015 року, тому відповідно до статей 10, 22 Закону України "Про захист прав споживачів" наявні підстави для стягнення пені, а відповідно до статей 610, 611, 1167 ЦК України - для відшкодування моральної шкоди.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .