Постанова
Іменем України
28 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 766/8154/17
провадження № 61-19177св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватна виробничо-комерційна фірма "Стройіндустрія",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Бездрабко В. О., Приходько Л. А.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройіндустрія" (далі - ПВКФ "Стройіндустрія") про стягнення коштів.
Позовні вимоги мотивувала тим, що 14 серпня 2014 року між нею та
ПВКФ "Стройіндустрія" укладено договір № 18 купівлі-продажу транспортного засобу, за яким остання зобов`язалась передати ОСОБА_1 у власність належний фірмі транспортний засіб - автомобіль марки "Fiat Linea", 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , а позивач - прийняти його та сплатити 207 991,66 грн.
У період з 15 по 20 серпня 2014 року вона виконала взяті на себе зобов`язання
і сплатила 208 000,00 грн. Після повної сплати вартості за транспортний засіб відповідач передав їй цей автомобіль, оригінал свідоцтва про право власності та ключі. Починаючи з 20 серпня 2014 року вона фактично володіла, користувалася і розпоряджалася транспортним засобом. В кінці серпня 2014 року вона звернулася до органів державної автомобільної інспекції для перереєстрації автомобіля на себе, проте отримала відмову, оскільки цей транспортний засіб, починаючи з 21 травня 2014 року, знаходився в заставі Публічного акціонерного товариства "Полтава-Банк" (далі - Полтава-Банк).
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 06 квітня
2017 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі № 766/12136/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПВКФ "Стройіндустрія", Насіннєвого фермерського господарства "Руслан" про визнання права власності на транспортний засіб та за зустрічним позовом ПВКФ "Стройіндустрія" до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ПВКФ "Стройіндустрія" відмовлено.
Зазначала, що відповідач набув кошти у розмірі 208 000,00 грн без достатньої правової підстави.
У зв`язку з цим, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути
з ПВКФ "Стройіндустрія" на свою користь суму боргу у розмірі 208 000,00 грн, за період з 20 серпня 2014 року по 18 грудня 2017 року відповідно до положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 3 % річних у сумі 21 561,85 грн, інфляційні втрати у сумі 150 645,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 10 квітня 2019 року позов задоволено.
Стягнуто з ПВКФ "Стройіндустрія"на користь ОСОБА_1 грошові кошти
у розмірі 380 206,85 грн, з яких суму боргу у розмірі 208 000,00 грн, 3 % річних
у сумі 21 561,85 грн, інфляційні втрати у сумі 150 645,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції керувався тим, що відповідач безпідставно набув кошти
в сумі 208 000,00 грн та зобов`язаний їх повернути ОСОБА_1 з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року,
з урахуванням ухвали Херсонського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року про виправлення описки, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10 квітня 2019 року в частині стягнення з ПВКФ "Стройіндустрія" на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат у сумі 150 645,00 грн скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1
у задоволенні вказаної позовної вимоги.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10 квітня 2019 року в частині стягнення з Фірми "Стройіндутрія" на користь ОСОБА_1 3 % річних змінено, зменшено стягнуту суму з 21 561,85 грн до 4 376 грн.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10 квітня 2019 року в частині визначення загальної суми стягнення з Фірми "Строіндустрія" на користь ОСОБА_1 змінено, зменшено стягнуту суму з 380 206,85 грн до 212 376 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Апеляційний суд керувався тим, що ні позивач, ні відповідач не вважали отримані відповідачем за договором від 14 серпня 2014 року кошти у сумі 208 000,00 грн безпідставно набутим майном до ухвалення 06 квітня 2017 року Херсонським міським судом Херсонської області рішення, то саме з цієї дати сторонам стало достовірно відомо про володіння відповідачем грошима позивача без достатньої правової підстави. А тому у відповідача з цього часу виникло зобов`язання з повернення вказаних коштів та 3% річних.
Також суд апеляційної інстанції послався на висновок постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 про те, що до правовідносин з прострочення зобов`язання повернення безпідставно отриманих грошей необхідно застосовувати проценти, нараховані згідно
з положенням частини другої статті 625 ЦК України,а не з застосуванням частини першої статті 1048 ЦК України.
При цьому апеляційний суд зробив висновок, що стягнення інфляційних втрат
з відповідача на користь ОСОБА_1 не відповідає положенням частини другої статті 1214 ЦК України та висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у зазначеній справі.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково витлумачив правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17, як можливість у разі безпідставного користування грошовими коштами стягнути лише 3 % річних, оскільки у цій постанові зроблено правовий висновок про можливість стягнення як 3 % річних, так і інфляційних втрат. Вимога про стягнення інфляційних втрат у справі № 910/10156/17 не була заявлена позивачем. Проте у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня
2018 року у справі № 908/2552/17 зроблено висновок про можливість стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на позадоговірне зобов`язання.
Також вважала, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: статті 625 і 1212 ЦК України щодо періоду нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки обов`язок відповідача повернути їй грошові кошти виник з моменту їх отримання - 15, 19 та 20 серпня 2014 року, а не з дня ухвалення судового рішення у справі № 766/12136/16-ц.
Постанова апеляційного суду оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПВКФ "Стройіндустрія" на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат у сумі 150 645,00 грн та зменшення стягнення 3% річних суму з 21 561,85 грн до 4 376 грн., тому в іншій частині судові рішення
в касаційному порядку не переглядаються.
Відзив на касаційну скаргу відповідачем не подано.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.