Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 387/10/15-ц
провадження № 61-42833св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: ОСОБА_2, Благовіщенська міська рада, виконавчий комітет Благовіщенської міської ради,
третя особа - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Кіровоградській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скаргиОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2018 року у складі судді Цоток В. В. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2018 року у складі колегії суддів: Авраменко Т. М., Карпенка О. Л., Суровицької Л. В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва.
Позов мотивовано тим, що вона є власником 11/25 частин будинку на АДРЕСА_1 . Її сусідом є відповідач, якому належить 23/100 частини будинку. Відповідач самовільно у 2007 році зніс частину будинку та розпочав будівництво магазину змішаної торгівлі. Перед початком будівельних робіт не попередив її про свої наміри робити перепланування будинку, що є порушенням її прав. Відповідач проводить будівництво без належного дозволу та затвердженого проекту. Під час будівельних робіт виникло розкриття даху її частини будинку, внаслідок чого може виникнути загроза будинку. У зв`язку з наведеним просила суд зобов?язати відповідача демонтувати розпочате самовільне будівництво на АДРЕСА_1 .
В ході судового розгляду ОСОБА_1 неодноразово подавала заяви про зміну, уточнення та збільшення позовних вимог.
Зазначала, що відповідач в односторонньому порядку змінив цільове призначення забудови, не погодивши свої дії з нею, як суміжним співвласником, органами архітектури та будівельного контролю, демонтував частину будівлі: стіни, дах. Зруйнувавши та пошкодивши належну їй частину будинку, відповідач позбавив її права володіння та користування належною власністю. Спірна будівля відноситься до категорії житлових, тому відповідач не мав права змінювати цільове призначення будинку. Будівництво здійснене із значним відхиленням від проекту та з істотним порушенням будівельних норм і правил. Відповідачем зруйнована існуюча частина будинку площею 72,93 кв. м, натомість збудована значно більша за розмірами частина, а саме 209,5 кв. м та з?єднаний з житловим будинком магазин площею 265 кв. м. Вся будівля є цілісним комплексом, проте магазин, зазначений в технічному паспорті на будівлю на АДРЕСА_2 . В ході руйнації спільного будинку були допущені відносно належної їй частини будинку пошкодження покрівлі та облицювання зовнішніх стін, пошкоджено паркан, недотримана відстань від конструкції стіни до межі земельної ділянки, не забезпечене запобігання стоку атмосферних опадів в її двір та на належну їй земельну ділянку, що призвело до деформації конструкцій належного їй будинку. Утворились тріщини в арці дверного та віконних пройомів, по кутах кімнат. В її частині будинку утворилась вологість, на стінах з?явився грибок. Через зведену прибудову утворився кут, що перешкоджає природній циркуляції повітря, створена атмосфера затхлості. Взимку сніг з даху відповідача падає під стіни її будинку та її земельну ділянку. Відповідач підняв рівень тротуару, що спричинило значну затримку опадів під опорами її паркану. Від постійного намокання відбулося часткове руйнування основи паркану, а сам паркан значно похилився. З часу експлуатації магазину відбувається шумове забруднення, перед її вікнами завжди зупиняються машини відвідувачів магазину, доставки товару. На її земельну ділянку потрапляє сміття, як наслідок реалізованого в магазині товару. Завдана їй моральна шкода полягає в депресії, яка викликана порушенням її прав при здійсненні забудови. Нервовими потрясіннями, які призвели до безсоння та страхом за своє життя та життя дитини, безпорадністю перед байдужістю та зухвальством відповідача. Факт отримання нею неврологічного захворювання та подальшого періодичного лікування підтверджується документально (т. 3 а. с. 206-210).
Зазначала, що в результаті проведеного будівництва та реконструкції своєї частини будинку відповідачем було зведено нову споруду розміром 3 м на 4,8 м, що утворило прямий кут біля її частини будинку, що підтверджується висновком експерта, внаслідок чого біля її частини будинку утворились умови для накопичення атмосферних опадів у вигляді дощу та снігу. Внаслідок цього фундамент її частини будинку зазнає підтоплень, що призводить до просідання фундаменту, відмостки та просіданню стін. Через деформацію відмостки утворився зворотній уклін, що в свою чергу призводе до ще більшого замокання фундаментів та відмостки, що призводить до розкриття тріщин в стінах. Вона була вимушена брати кредити та нести значні витрати на проведення ремонтних робіт, укріплювати фундамент, щоб запобігти подальшій руйнації (т. 6 а. с. 175-179).
У лютому 2018 року ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог та остаточно просила суд:
стягнути з відповідача витрачені кошти на придбання будматеріалів та оплату ремонтно-будівельних робіт в сумі 21 875,81 грн;
визнати забудову частини житлового будинку на АДРЕСА_1, належну відповідачу самочинним будівництвом;
визнати будівлю магазину змішаної торгівлі на АДРЕСА_1 ) самочинним будівництвом;
зобов?язати відповідача усунути перешкоди, які чиняться їй самовільними забудовами, знести ці забудови за власний рахунок;
визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Ульяновської міської ради від 29 грудня 2009 року № 131 та свідоцтво на право власності на магазин змішаної торгівлі, видане на його підставі;
стягнути з відповідача на її користь 96 860,25 грн у відшкодування матеріальної шкоди, 120 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, 6 839,94 грн витрат на проведення будівельно-технічної експертизи, 7 000,00 грн за надання правничої допомоги та судовий збір у справі.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Ухвалами Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2018 року та 05 березня 2018 року залучено до участі у справі співвідповідачів Благовіщенську міську раду Кіровоградської області та виконавчий комітет Благовіщенської міської ради Кіровоградської області (т. 6 а.с. 194-196, 242-244).
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 96 339,93 грн в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 10 000,00 грн моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що передбачених законом підстав для визнання будівництва магазину та реконструкції частини житлового будинку самочинним будівництвом та знесення приміщень, право власності на які в установленому законом порядку зареєстровано за ОСОБА_2 немає. Разом з цим внаслідок дій відповідача позивачу спричинена матеріальна шкода у розмірі 96 339,93 грн та моральна шкода у розмірі 10 000,00 грн.
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2018 року змінено рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2018 року в частині розміру матеріальної шкоди та судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 76 088,92 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір 1 029,61 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволення позовних вимог про визнання будівництва магазину самочинним та його знесення, про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача вартості ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 76 088,92 грн (38 998,91 + 15 214,20 + 21 875,81) та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн є обґрунтованим. Разом з тим висновки суду про стягнення з ОСОБА_2 витрат в сумі 20 251,01 грн з урахуванням ПДВ, розрахованих експертним шляхом, на будівельні роботи по зведенню підпірної стіни є помилковими, оскільки ці будівельні роботи вже виконано, тому позивач відповідно до вимог статті 1192 ЦПК України повинна була надати докази щодо понесених фактичних витрат на виконання цих робіт, а не розраховувати їх вартість експертним шляхом.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, адвокат Бурлаки Ю. А. - Гончарук О. О., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що обстеження судового експерта від 30 березня 2017 року проводилось після завершення всіх будівельних робіт, проведених власниками часток будинку. Експертом не надано обґрунтованих доказів впливу наслідків реконструкції частини будинку, що належить відповідачу, які призвели до дрібних ушкоджень конструкцій частини будинку, що належить позивачу. Обстеження проводилось візуально та переважно зі слів замовника, тобто позивача. Також суди не звернули уваги, що рекомендації комісії місцевих органів самоврядування, яка проводила обстеження частини житлового будинку ОСОБА_1 21 жовтня 2008 року, позивач не виконала. Безпідставними є висновки судів, що замокання кімнати 1-7 стало наслідком неправомірних дій відповідача, оскільки позивач 12 червня 2008 року не допустила інспектора ДБКА на горище будинку для з`ясування звідки виникає замокання стіни в житловій кімнаті. Також судом не взято до уваги, що вартість ремонтно-будівельних робіт, які нібито були проведені позивачем нічим не підтверджена, відсутній кошторис ремонтних робіт, дефектний акт робіт державної установи. Посилання суду на висновки судової комісійної будівельно-технічної експертизи № 1895, 1896 не є категоричними та суперечить іншим матеріалам справи. Таким чином судами не враховано, що в діях відповідача відсутня вина у заподіяння позивачу шкоди. Суд апеляційної інстанції позбавив відповідача права допитати експерта, який проводив судову комісійну будівельно-технічну експертизу від 30 березня 2017 року. Крім того, апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права щодо належного повідомлення відповідачів про розгляд справи та вимоги частини третьої статті 131 ЦПК України.
Також у серпні 2018 року до Верховного Суду із касаційною скаргою звернулася ОСОБА_1, яка посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що своєї згоди на проведення будь-яких будівельних робіт відповідачу вона не давала, а навпаки зверталась до органів державної влади та місцевого самоврядування з проханням зупинити самочинне будівництво. Перевіркою комісії облдержадміністрації було встановлено, що будівництво магазину змішаної торгівлі не передбачено генеральним планом забудови міста. Рішенням виконавчого комітету Благовіщенської міської ради відповідачу надано дозвіл на виготовлення документації по реконструкції житлового будинку, проте відповідач зніс в повному обсязі існуючу частину будинку та збудував нову споруду. Будівельні роботи проводились відповідачем без дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції. Будівництво магазину здійснено із значним відхиленням від проекту та з істотним порушенням будівельних норм і правил. Протиправні дії відповідача грубо порушують її право приватної власності, право на нормальні умови існування. Внаслідок таких дій відповідача на стінах її будинку з`явився грибок, тріщини, почалася руйнація оздоблення будинку, що спричинило їй значні матеріальні та моральні збитки. Для уникнення руйнації паркану нею були виконані будівельні роботи по зведенню підпірної стіни, яка укріпила існуючу опору паркану та запобігла зсуву ґрунту. Апеляційним судом неправильно розтлумачено норми статті 1192 ЦК України та зроблено помилковий висновок, що висновок експерта в частині проведення обрахунку кошторису для зведення підпірної стіни у сумі 20 251,01 грн, не може бути належним доказом. Судом не враховано, що висновок експерта відповідачем не оскаржувався. У зв`язку з наведеними обставинами вона перебуває в стані нервової напруги. Несе витрати по оплаті судового збору, проведення судової експертизи, поїздок до суду. Значно погіршився рівень та якість її життя. Вона вимушена витрачати кошти на усунення пошкоджень будинку, що виникли в результаті протизаконного будівництва.
АГРУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначив, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними та не підтверджені належними доказами.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що доводи касаційної скарги ОСОБА_2 є необґрунтованими та спростовуються поданими нею доказами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами установлено, що ОСОБА_1 є власником 11/25 частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що розташований в АДРЕСА_1, на підставі ухвали Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 1992 року (т. 1 а. с. 18 ).
На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 27 червня 2007 року ОСОБА_2 є власником 23/100 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_3 а. с. 8).
У жовтні 2007 року ОСОБА_2 розпочав будівництво магазину змішаної торгівлі та реконструкцію належної йому частини житлового будинку, без затвердження проектної документації та дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт, за що постановою начальника відділу ДАБК Ульяновської райдержадміністрації Кіровоградської області від 19 жовтня 2007 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 96 КУпАП.
Постановою начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області від 07 квітня 2008 року № 185/2008 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 96 КУпАП за здійснення будівництва магазину змішаної торгівлі без отримання дозволу на виконання будівельних робіт (т. 3 а. с. 231).
Будівництво магазину та реконструкцію частини житлового будинку ОСОБА_2 розпочав за наявності висновку від 18 липня 2007 року про можливість будівництва магазину змішаної торгівлі на присадибній ділянці в АДРЕСА_1 (т. 4 а. с. 5), рішення виконкому Ульяновської міської ради Кіровоградської області від 26 липня 2007 року № 70 про надання дозволу на виготовлення проектно-кошторисної документації по будівництву магазину змішаної торгівлі в АДРЕСА_1 (т. 5 а. с. 7) та погодженого 08 серпня 2007 року архітектурно-планувального завдання (т. 5 а. с. 5).
Після притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 отримав всі передбачені чинним законодавством документи для проведення будівництва магазину та реконструкції частини житлового будинку (т. 4 а. с. 4, т. 5 а. с. 33, 35, 39, 65) провів відповідно до цих документів будівництво та реконструкцію, отримав акт готовності об`єкта до експлуатації (т. 4 а. с. 216), свідоцтво про відповідність проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил збудованого об`єкта - магазину змішаної торгівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1 (т. 4 а. с. 216), висновок комплексної державної експертизи та позитивний висновок державної експертизи з питань міцності, надійності, довговічності, експлуатаційної безпеки, інженерного забезпечення, виконання архітектурних вимог та техніко-економічних показників на проект будівництва магазину змішаної торгівлі (т. 5 а. с. 58,60 ), а також висновок про те, що технічний стан будівлі житлового будинку замовника ОСОБА_2, розташований в АДРЕСА_1, класифікується як нормальний (категорія1) і придатний для експлуатації (т. 5 а. с. 37-37), акт № 782 готовності об`єкта до експлуатації, реконструкція частини житлового будинку з добудовою (т. 5 а. с. 29-31), свідоцтво про відповідність закінченого будівництвом об`єкта: частини житлового будинку з добудовою, реконструкція на АДРЕСА_1 загальною площею 203,5 кв. м, житлова 108,5 кв. м проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджено його готовність до експлуатації (т. 5 а. с. 36).
На підставі зазначених документів виконком Ульяновської міської ради Кіровоградської області прийняв рішення № 131 про оформлення за ОСОБА_2 права власності на будівлю магазину в АДРЕСА_1 (т. 6 а. с. 24), на підставі якого 29 грудня 2009 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності, яке зареєстровано у Бюро технічної інвентаризації 12 січня 2010 року (т. 4 а. с.7) та в Державному реєстрі речових прав (т. 6 а. с. 25).
Також ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка, на якій знаходяться належні йому будівлі (т. 1 а. с. 175, т. 5 а. с. 9, 28, 42).